Щоранку, о 9-й годині, кожен українець, де б він не перебував, схиляє голову в хвилині мовчання, щоб вшанувати пам’ять усіх, чиї життя забрала жорстока війна. Ця священна традиція є символом нашої невмирущої шани до тих, хто став на захист рідної землі, і тих, хто загинув від ворожих рук.

Ми пам’ятаємо кожного: відважних військових, які зі зброєю в руках захищали кожен клаптик української землі, і мирних цивільних, які стали жертвами безглуздої агресії. Їхні імена викарбувані в історії нашої держави, а їхні подвиги та страждання ніколи не будуть забуті.

Хвилина мовчання – це не просто формальність. Це глибокий акт колективної скорботи та безмежної вдячності. Це момент, коли кожен з нас усвідомлює ціну свободи і незалежності. Це нагадування про те, що війна не має вихідних, і кожен день вона забирає життя найкращих синів і дочок України.

Наші Герої України віддали найцінніше – своє життя – заради нашого майбутнього, заради мирного неба над нашою країною. Вони стали символом незламності, мужності та самопожертви. Їхня спадщина – це наша відповідальність: будувати сильну, незалежну та процвітаючу Україну, за яку вони боролися.

Ця війна є випробуванням для всього українського народу, але вона також виявила неймовірну єдність та стійкість. Кожен день, коли ми згадуємо загиблих, ми черпаємо силу для подальшої боротьби. Ми обіцяємо нести пам’ять про них крізь покоління, розповідати їхні історії, щоб майбутні покоління знали, яку ціну заплачено за їхню свободу.

Нехай пам’ять про війну і її жертви буде для нас постійним нагадуванням про необхідність цінувати мир, єдність та свободу. Ми віримо у Перемогу, і знаємо, що вона буде здобута завдяки незламному духу українців та безсмертній пам’яті про тих, хто віддав своє життя.

Вічна слава загиблим українцям! Вічна пам’ять усім, хто не дожив до перемоги! Ми пам’ятаємо, ми вшановуємо, ми дякуємо.