Щоранку, о 9:00, наша країна зупиняється у загальнонаціональній хвилині мовчання. Це хвилина пам’яті, хвилина шани, коли ми віддаємо данину поваги тим, хто загинув. Ми згадуємо всіх мирних жителів, як дорослих, так і дітей, чиї життя обірвала ця жахлива війна. Вони могли б жити, будувати майбутнє, але їхні мрії були зруйновані безжальним ворогом.

Ми ніколи не забудемо тих, хто віддав своє життя, захищаючи незалежність, волю та державність України. Їхня жертва – це найвища цінність, яку ми повинні завжди пам’ятати. Вічна слава героям, захисникам і захисницям України, які стояли на захисті нашої землі.

Світла пам’ять невинним жертвам цієї кривавої війни… Шануємо… Пам’ятаємо… Кожен день, кожна хвилина мовчання – це нагадування про ціну, яку ми платимо за свободу.

Сьогодні ми згадуємо Бренінга Андрія Вікторовича, який народився 4 вересня 1973 року в селі Шалдай Республіки Казахстан. Проте, більшу частину свого життя він провів у мальовничому селі Новоселівка, куди переїхав з родиною. Тут він закінчив школу, здобув професійну освіту в Котовському ПТУ, а у 1991 році був призваний на строкову службу, ставши на захист нашої країни.

У 1995 році Андрій створив міцну родину, одружившись та ставши люблячим батьком двох доньок. Згодом він став дідусем, з великою теплотою та любов’ю опікуючись своєю онукою. Родина була для нього найважливішою цінністю у житті.

У 2015 році Андрій Бренінг розпочав службу в прикордонних військах, де проявив себе як відданий та професійний військовий. У 2020 році він перейшов до лав Збройних Сил України, готовий захищати свою країну від будь-якої загрози. З початку повномасштабного вторгнення Андрій активно брав участь у бойових діях, демонструючи мужність та відвагу. 24 лютого 2022 року він зустрів ворога в селі Олешки Херсонської області. Після одного з боїв Андрій залишився в окупації, де провів важкі 7 місяців. Повернувшись додому, він продовжив службу у військовій частині А1536, вірно виконуючи свій обов’язок.

У листопаді 2024 року Андрія перевели до 57-ї окремої мотопіхотної бригади, де він відзначався високим професіоналізмом та надзвичайною відповідальністю. Він завжди був готовий прийти на допомогу своїм побратимам та виконати найскладніші завдання.

На жаль, 28 листопада 2024 року, повертаючись з бойового завдання у місті Вовчанськ, Андрій Бренінг загинув. Його героїзм та самовідданість назавжди залишаться в нашій пам’яті. Вічна слава герою!