Щоранку о 9:00 – загальнонаціональна хвилина мовчання. Хвилина пам’яті та шани… Ми згадуємо всіх мирних жителів, дорослих і дітей, усіх, хто міг би жити, якби не ця жахлива війна. Ми завжди пам’ятаємо тих героїв, хто віддав своє життя за незалежність, свободу та державність України. Вічна слава нашим захисникам і захисницям! Світла пам’ять невинним жертвам цієї кривавої війни… Шануємо… Пам’ятаємо…

Сьогодні згадуємо Войтуна Михайла Анатолійовича, який народився 8 квітня 1996 року в мальовничому селі Коси, що в Подільському районі, на Одещині.

Михайло навчався в Косівській ЗОШ, де здобував знання та формував свій характер. У 2011 році він успішно закінчив школу та вступив до Котовського професійного ліцею, де отримав професійну освіту. Після завершення ліцею, Михайло, як і багато інших українців, виїхав на заробітки до Польщі. Саме там він зустрів свою майбутню дружину – кохану Ганну.

Повернувшись в Україну, Михайло разом із дружиною оселився в місті Сокаль, Львівської області. Там вони створили родину та виховували четверо чудових дітей. Родина була для нього найбільшою цінністю та натхненням.

16 червня 2023 року Михайла призвали на військову службу першим відділом Червоноградського РТЦК та СП Львівської області. Він став командиром відділення 2 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини А0224. З честю та гідністю він виконував свій обов’язок перед Батьківщиною.

На превеликий жаль, 11 грудня 2023 року Михайло Войтун загинув під час виконання бойового завдання в районі села Новомихайлівка, що на Покровщині, Донецької області. Його героїчна смерть – це велика втрата для всієї України.

У Михайла залишились батьки, любляча дружина Ганна та четверо дітей: Діана, Анора, Радимир і Злата. Пам’ять про нього назавжди залишиться в їхніх серцях.