Щоранку о 9:00 вся Україна вшановує пам’ять загиблих хвилиною мовчання. Це час для згадки про мирних жителів, дорослих і дітей, чиї життя обірвала війна, а також про тих, хто віддав своє життя за незалежність, волю та державність нашої країни. Вічна слава захисникам і захисницям України! Світла пам’ять невинним жертвам цієї жорстокої війни. Шануємо… Пам’ятаємо…

Сьогодні ми згадуємо Артема Руслановича Калиту, який народився 26 січня 1998 року на Вінниччині. Він був найстаршим у багатодітній сім’ї, де виховувалося п’ятеро дітей. Після переїзду родини до Новоселівки, Артем навчався в місцевому опорному закладі з першого по дев’ятий клас. Його вихованням займався вітчим після трагічної втрати матері.

Після дев’ятого класу Артем продовжив навчання у Подільському професійному ліцеї. Здобувши освіту, він оселився та працював у місті Подільськ. Там він створив сім’ю, одружився та виховував двох доньок, яким він був люблячим батьком.

Життєвий шлях Артема Калити був обірваний трагічно. 23 травня 2024 року його було призвано за загальною мобілізацією. Після проходження військової підготовки в Житомирі, він був направлений для виконання бойових завдань на Луганщину, до Сватівського району, населеного пункту Стельмахівка.

На жаль, 12 липня 2024 року Артем Калита загинув, захищаючи нашу землю. Його жертовність та відданість Україні назавжди залишаться в наших серцях. Він був вірним сином своєї країни, люблячим чоловіком і батьком. Його пам’ять житиме вічно.