Щоранку, о 9:00, Україна завмирає в хвилині мовчання. Це час, коли ми згадуємо тих, хто віддав своє життя за нашу свободу. Лохвицька громада також приєднується до цієї загальнонаціональної традиції, адже нам є кого згадати. Ми ніколи не забудемо наших героїв.

На жаль, 65 наших земляків не повернулися з цієї жахливої війни. 65 обірваних історій, кожна з яких – це невимовний біль для нашої громади. Це були чиїсь сини, батьки, чоловіки, сусіди та вірні друзі. Вони були невід’ємною частиною нашого життя, нашої спільноти. Кожен з них залишив слід у наших серцях.

Ми завжди пам’ятатимемо їхні обличчя, їхні голоси, їхні жарти та їхні звички. Вони ніколи не стануть просто «статистикою». Вони – наші герої, наші захисники, наша гордість. Їхні імена назавжди вписані в історію Лохвицької громади та України. Ми ніколи не забудемо їхній подвиг.

Тому кожного ранку, о 9:00, ми зупиняємось і мовчимо. Мовчимо, щоб вшанувати їхню пам’ять, щоб висловити свою вдячність, щоб засвідчити, що їхня жертва не була марною. Ми пам’ятаємо кожного героя. Слава Героям! Слава Україні! Вони живі доки ми про них памятаємо.