Щоранку, о 9:00, Україна замовкає, щоб ушанувати подвиг тих, хто віддав найцінніше – своє життя – за її свободу та незалежність. Ця мить тиші є не просто формальністю, а глибоким виявом поваги та вдячності, що об’єднує націю в спільній пам’яті. 6 липня – день, коли ми з особливим щемом згадуємо двох наших земляків, чиї імена назавжди вкарбовані в історію героїчного спротиву.

У 2024 році, поблизу села Малі Проходи на Харківщині, загинув молодший сержант Назар РАБОТІН. Він був бойовим медиком, чия місія полягала у порятунку життів, але війна забрала його власне життя під час виконання бойового завдання. Назар, як і тисячі інших відважних воїнів, свідомо обрав шлях самопожертви, щоб кожен українець міг жити у вільній і незалежній державі. Його мужність та відданість ідеалам свободи стануть незгасною зіркою для майбутніх поколінь.

Цього ж дня, у 2022 році, в запеклому бою за Україну поблизу населеного пункту Петрівка на Харківщині обірвалося життя солдата Сергія НАЗАРЕНКА. Сергій, з надзвичайною гідністю та непохитною волею, стояв на захисті рідної землі, усвідомлюючи всі небезпеки та виклики. Він поклав свою молодість та світлі мрії на вівтар перемоги, беззаперечно вірячи у світле майбутнє своєї країни. Ми завжди будемо пам’ятати про його незламний дух, який є нагадуванням про високу ціну, що її платить наш народ за своє право на існування.

Вшанування пам’яті Героїв — це не просто данина минулому, а жива нитка, що єднає нас із сьогоденням і майбутнім. Це потужне нагадування про те, що свобода не дається задарма, і за неї щодня борються та віддають життя найкращі сини та доньки України. Їхня жертовність є непорушним фундаментом, на якому будується наша суверенна держава. Кожна згадка про полеглих захисників зміцнює наш національний дух і робить нас сильнішими у прагненні до остаточної Перемоги.

Ми зберігаємо імена Назара РАБОТІНА та Сергія НАЗАРЕНКА, а також імена всіх тих, хто не повернувся з поля бою. Їхня неперевершена відвага та безкорисливість – це не просто рядки в історичних хроніках, а живі свідчення безмежної любові до Батьківщини. Наш обов’язок – передавати ці історії з покоління в покоління, щоб пам’ять про їхній подвиг ніколи не згасла, а їхній приклад надихав до нових звершень.

Ці Герої свідомо пішли назустріч небезпеці, щоб ми могли жити у мирі, щоб наші діти та онуки зростали у вільній, незалежній Україні. Їхній величний спадок надихає нас продовжувати боротьбу, працювати заради спільного майбутнього і ніколи не забувати про ціну, заплачену за кожен мирний день. Нехай вічна шана і слава супроводжують їхні імена в народній пам’яті. Слава Україні! Героям Слава!