Щоранку, рівно о 9:00, вся Україна застигає в хвилині мовчання, вшановуючи пам’ять тих, хто віддав своє життя під час війни. Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю наших мужніх захисників і захисниць, а також усіх невинних жертв, які постраждали від жорстокої російської агресії.

Ця хвилина – це час для глибоких роздумів про те, як багато життів було обірвано цією неоголошеною, але такою лютою війною. Кожен, хто міг би ще жити, працювати, любити, творити – його майбутнє було відібрано. Це нагадування про величезну ціну миру та незалежності, яку ми платимо щодня.

Пам’ять про полеглих – це не лише скорбота, але й джерело сили для тих, хто продовжує боротьбу. Це зобов’язання перед майбутніми поколіннями – зберегти пам’ять про героїзм і самопожертву тих, хто став на захист Батьківщини. Ми мусимо пам’ятати кожного, хто не дожив до перемоги, і робити все можливе, щоб їхня жертва не була марною.

Згадаймо тих, хто пішов у вічність, захищаючи нашу свободу. Їхні імена, їхній подвиг – навічно в наших серцях. Вічна пам’ять героям!