Щоранку, рівно о 9:00, вся Україна завмирає на хвилину, щоб вшанувати пам’ять тих, хто віддав своє життя за нашу свободу під час війни. Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю наших полеглих захисників і захисниць, а також перед усіма невинними жертвами жорстокої російської агресії. Кожна ця хвилина мовчання – це глибока шана тим, хто міг би ще жити, якби не ця неоголошена, кривава війна, що принесла стільки горя. Ми пам’ятаємо кожного героя, кожну жертву. Їхня відвага та жертовність назавжди залишаться в наших серцях. Вшанування пам’яті загиблих – це наш обов’язок перед майбутніми поколіннями, щоб вони знали ціну миру та свободи. Пам’ять про героїв живе вічно. Вічна пам’ять усім, хто не дожив до перемоги, хто міг би ще бачити мирне небо над Україною. Ця хвилина – це не просто мовчання, це спільний біль, це єднання у скорботі, це обіцянка боротися за майбутнє, за яке вони загинули.