Щороку, у третю неділю травня, Україна вшановує пам’ять жертв політичних репресій. Цей день є символом скорботи за тими, хто постраждав за свої переконання, за право бути собою, вільно думати та висловлюватись. Згадаймо мільйони українців, чиї життя були зруйновані жорстоким комуністичним режимом.

Масові політичні репресії в СРСР, особливо під час «Великого терору» 1937-1938 років, стали однією з найтрагічніших сторінок нашої історії. Архівні дані свідчать, що лише за два роки в УРСР було засуджено близько 200 тисяч осіб, з яких понад 120 тисяч було страчено. Серед них були науковці, митці, священники, селяни, військові та вчителі. Багатьох відправили до таборів ГУЛАГу та інших місць ув’язнення. Усі вони були оголошені «ворогами народу» на основі сфабрикованих звинувачень.

Биківнянський ліс під Києвом став одним із найбільш відомих місць масових поховань жертв політичних репресій. Тут поховано від 15 до понад 100 тисяч людей, знищених органами НКВД. Серед них – видатні діячі української культури, такі як поети Михайль Семенко та Майк Йогансен, художник Михайло Бойчук, митрополит Василь Липківський та багато інших.

Радянська влада систематично приховувала ці злочини. Місця поховань знищували, архіви засекречували, а вироки виносились позасудовими «трійками» без права на захист чи оскарження. Свідчення вибивали шляхом жорстоких тортур. Державне визнання злочинів комуністичного режиму стало можливим лише після відновлення незалежності України. У 1991 році Верховна Рада ухвалила Закон «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», а у 2015 році – закон про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів та заборону їхньої символіки. Згодом було вдосконалено законодавчу базу щодо процедури реабілітації.

Цей день є важливим нагадуванням про ціну свободи та незалежності, а також про те, наскільки важливо захищати права людини та її гідність. Вшанування пам’яті жертв політичних репресій є нашим моральним обов’язком перед минулим і майбутнім поколіннями. Ми повинні пам’ятати про ці трагічні сторінки історії, щоб не допустити їх повторення у майбутньому. Пам’ятаємо кожного, хто постраждав від політичних репресій, і шануємо їхню пам’ять.