Щороку 23 серпня Україна відзначає особливе державне свято – День Державного Прапора. Цей день є символом національної ідентичності, гордості та незламної єдності українського народу. Синьо-жовтий стяг, що майорить на вітрі, нагадує про багатовікову історію боротьби за незалежність та свободу.

Синьо-жовтий прапор вперше був офіційно затверджений як державний символ Української Народної Республіки у 1918 році. У сучасній історії незалежної України цей прапор став державним символом одразу після проголошення незалежності 24 серпня 1991 року. Офіційно він був затверджений Верховною Радою України наступного року, у 1992 році, закріпивши його статус як найвищої національної святині.

Свято Державного Прапора України було офіційно встановлене указом Президента України Леоніда Кучми у 2004 році. Проте, глибинні корені українського прапора сягають значно далі. Історичні згадки про поєднання синього та жовтого кольорів на прапорах можна знайти ще в гербі Львівського князівства та в козацькій символіці. Ці кольори з часом стали невід’ємними національними барвами, уособлюючи чисте, безхмарне небо над землею та золоті, родючі поля стиглої пшениці – головні природні скарби України.

Сьогодні, в умовах жорстокої війни, розв’язаної Росією проти України, це свято набуває особливого, глибокого значення. Наші незламні захисники, ризикуючи власним життям, роблять усе можливе, аби синьо-жовтий стяг гордо майорів над кожним українським містом і селом. Прапор став не просто символом держави, а й маяком надії та незламності для мільйонів українців.

Нехай наш синьо-жовтий стяг завжди розгортається вільним вітром над кожним куточком України, як непохитний символ перемоги над агресором та темрявою, яку він несе. Нехай він щоразу дарує нам наснагу та сили на шляху до нових звершень, до відновлення миру та процвітання нашої рідної землі. Слава Україні! Героям слава!