Щорічно 26 квітня відзначається сумна дата в новітній історії України — Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу. Тієї тривожної пори страшну ходу невидимої смерті ціною власного здоров’я та навіть життя зупиняли і наші співвітчизники — ліквідатори аварії на ЧАЕС. Їхній подвиг неможливо переоцінити, як не можна переоцінити значення того, що вони зробили.

Зіньківчанин Микола Костенко вже через п’ять годин після трагедії на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС був у Прип’яті. У той час проходив у Києві курси по підвищенню кваліфікації, у Зінькові працював у райвідділі внутрішніх справ, останнім часом на посаді заступника начальника.

Їх підняли по тривозі і — в зону лиха, де правоохоронці оперативно проводили евакуацію мирного населення. Тоді, намагаючись допомогти іншим, за себе думалось якнайменше.

Микола Костенко — заступник голови Зіньківської ГО «Союз Чорнобиль». Він розповідає, що на території громади з року в рік ліквідаторів залишається все менше, лише за 2024-ий із життя пішло 6 чоловік. Ось уже майже сорок років поспіль наприкінці квітня вони усі, кому дозволяє здоров’я, з квітами в руках приходять до пам’ятника ліквідаторам, щоб поспілкуватися, пригадати, вшанувати тих, хто вже не поряд.

Микола Васильович Костенко та інші ліквідатори розповідають, що задоволені вирішенням питання оздоровлення, санаторно-куротне лікування проходять за кошти місцевих бюджетів.
Протягом минулого року 60 ліквідаторів аварії на Чорнобильській електростанції скористались пільгою з безоплатного одержання ліків за рецептами на суму понад 60,3 тисячі гривень, ця пільга діє і цьогоріч.

🤝 Велика вам шана, ліквідатори, за героїчний подвиг, за те, що ціною власного життя виконали найжертовніший обов’язок перед своїм народом та рідною землею! Перемоги усім вам, щастя, миру, світла і добра!