9-20 Гаряча лінія Олександра Поворознюка 068 802 3551 
Додати свою новину Відкрити/Закрити ФільтриСкинути

Глобальні

СЗЧ: Відповідальність військових, покарання та як уникнути

Адвокатка роз’яснила відповідальність військовослужбовців за самовільне залишення частини (СЗЧ) та можливість уникнення покарання в умовах воєнного стану. Розглянуто аспекти правових наслідків СЗЧ, строки давності та важливість своєчасного повернення до частини.

Що буде за СЗЧ - наслідки та відповідальність з 1 травня 2025 року / фото ua.depositphotos.com

У сучасному військовому контексті України, питання самовільного залишення частини (СЗЧ) набуває особливої актуальності. Згідно з чинним законодавством, СЗЧ під час воєнного стану передбачає кримінальну відповідальність. Однак, існують певні обставини, за яких військовослужбовці можуть уникнути суворого покарання. Юристи наголошують на важливості розуміння всіх аспектів цього питання.

Адвокатка юридичної компанії “Riyako&Partners” Катерина Аніщенко надала коментар для УНІАН, роз’яснюючи ключові моменти. Вона зазначила, що військовослужбовець стає СЗЧ-шником з моменту самовільного залишення частини без дозволу командира. Протягом трьох діб проводиться внутрішнє розслідування, враховуючи можливе перебування військовослужбовця на бойових позиціях. Щоранку у військових частинах проводяться шикування, і відсутність військовослужбовця, або відсутність зв’язку з ним, може призвести до відповідних дій.

Якщо військовослужбовець не з’являється у визначений час або не виходить на зв’язок, командир частини готує рапорт вищому керівництву та до Військової служби правопорядку (ВСП) після трьох діб з моменту зникнення. Після цього, вище командування дозволяє командиру частини вивести військового-порушника поза штатом. ВСП вносить інформацію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 407 Кримінального кодексу України (самовільне залишення частини). Далі ВСП інформує СБУ, ДБР та інші правоохоронні органи, оголошується розшук та розпочинаються слідчі дії.

Відповідальність за СЗЧ: Яке покарання передбачено?

Відповідно до статті 407 Кримінального кодексу, за самовільне залишення військової частини передбачено покарання від 5 до 7 років позбавлення волі. Катерина Аніщенко підкреслила, що строк покарання може варіюватися в залежності від обставин злочину та його наслідків. Важливим є розуміння мотивів, які спонукали військовослужбовця до СЗЧ.

Найменші наслідки передбачені, якщо людина не мала наміру не повертатися, злякалася, залишила частину через проблеми зі здоров’ям чи сімейні обставини,

– пояснює адвокатка.

У судовій практиці траплялися випадки, коли військовослужбовці стикалися з покаранням за СЗЧ через сімейні обставини, наприклад, смерть близьких. Також були випадки, коли поранених військовослужбовців помилково зараховували до СЗЧ через недоліки в оформленні документів. Важливо зазначити, що військовослужбовці не мають можливості самостійно перевірити, чи перебувають вони в списку СЗЧ. Ця інформація доступна лише правоохоронним органам.

Як уникнути покарання за СЗЧ?

Адвокатка наголосила на можливості уникнення кримінальної відповідальності. Якщо військовослужбовець повертається до частини протягом трьох діб після зникнення, йому, скоріш за все, загрожує лише дисциплінарне покарання. Важливо пам’ятати, що Верховна Рада неодноразово продовжувала термін дії закону, який дозволяє військовослужбовцям уникнути покарання за СЗЧ.

Згідно з прийнятим законопроєктом №13177, термін спрощеного повернення на службу після першого випадку СЗЧ продовжено до 30 серпня 2025 року. Катерина Аніщенко також застерігає військовослужбовців від хибних уявлень про декриміналізацію СЗЧ після закінчення воєнного стану. Злочини, вчинені під час воєнного стану, не мають строків давності, тому наслідки будуть відповідно до законодавства.

Нагадуємо, що на сайті Міністерства оборони України розміщено алгоритм дій для військовослужбовців, які бажають повернутися на службу після самовільного залишення частини.

довідка

Катерина Аніщенко

Катерина Аніщенко

адвокат юридичної компанії «Riyako&Partners»

Адвокат юридичної компанії “Riyako&partners”, заступниця голови військового комітету Асоціації правників України, заступниця голови Комітету АПУ з цивільного, сімейного та спадкового права.

Спеціалізується на військовому та цивільному праві, має значний досвід взаємодії з органами ТЦК та СП, службами у справах дітей. Автор та лектор курсів для адвокатів по військовому та сімейному праву, експерт в медіапросторі щодо законів національного телебачення.

Читайте також:

Увійти, щоб коментувати

Зареєструватися, щоб коментувати

Пароль буде надіслано вам на email.

x
Помічник