Аналітики та експерти дедалі частіше сходяться на думці, що війна в Україні є не просто регіональним конфліктом, а частиною значно ширшого та небезпечнішого глобального протистояння. Це геополітичне протистояння розгортається між усталеним світовим порядком та новою віссю агресорів, до якої входять Росія, Китай, Іран і Північна Корея. Їхні дії, хоча й різноспрямовані на перший погляд, демонструють спільні прагнення до переформатування міжнародної безпеки та підриву існуючих альянсів.

Росія, ведучи повномасштабну війну проти України, прагне відновити свій вплив у Східній Європі та оскаржити домінування західних держав. Ця війна в Україні стала каталізатором для подальшої консолідації авторитарних режимів. Китай, зі свого боку, продовжує розширювати свою економічну та військову присутність у Південно-Східній Азії, відстоюючи свої інтереси в Тайвані та Південнокитайському морі, що також є елементом великого геополітичного протистояння.

Іран, підтримуючи проксі-сили на Близькому Сході та розвиваючи свою ядерну програму, активно кидає виклик регіональній стабільності. Північна Корея, з її постійними ракетними випробуваннями та ядерними погрозами, створює додаткову напругу в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. Ці країни, попри свої індивідуальні амбіції, виявляють певну координацію у своїх діях, що робить їх потенційною “віссю агресорів”. Вони об’єднані спільним бажанням ослабити вплив США та їхніх союзників, а також створити новий, більш сприятливий для себе багатополярний світовий порядок.

Наслідки цього широкомасштабного геополітичного протистояння вже відчуваються по всьому світу. Зростання цін на енергоносії, порушення ланцюгів постачання, міграційні кризи та ескалація локальних конфліктів — усе це прямі та непрямі результати такого протистояння. Міжнародні організації стикаються з новими викликами, а традиційні дипломатичні інструменти виявляються менш ефективними в умовах зростаючої конфронтації.

Відповідь світової спільноти на цю загрозу є критично важливою. Західні демократії намагаються виробити спільну стратегію стримування, що включає санкції, військову допомогу Україні та посилення власних оборонних можливостей. Проте, складність ситуації полягає в тому, що кожен із членів цієї “осі” має свої унікальні важелі впливу та стратегічні інтереси. Таким чином, конфлікт в Україні є лише одним із фронтів цього комплексного геополітичного протистояння, що визначатиме обличчя міжнародних відносин на десятиліття вперед. Розуміння цієї широкої перспективи є ключем до ефективного реагування на сучасні загрози світовому порядку та міжнародній безпеці. Майбутнє світу значною мірою залежить від того, як буде вирішено це глобальне геополітичне протистояння.