Одна з версій походження тарак-тамги Чингізидів описана в рукописі XVII століття “Історія родоводу татар” історика Абдулгазі. У ньому йдеться про монгольську пані Алан-Гоа, яка після смерті чоловіка начебто завагітніла від божественного гостя, що з’явився в ореолі золотого сяйва, і народила трьох синів. Відтоді три роди, які пішли від синів Алан-Гоа, шанували як символ “непорочного зачаття” від самого бога Тенгрі. За легендою, це і було причиною виникнення родового знаку тризубця єдності – тарак-тамги золотого кольору. За ще однією з версій, тарак-тамга дісталася Ґераям у спадок від Джучі, першого сина Чингісхана.

Від султана Османа I

Одна з версій походження тарак-тамги Чингізидів описана в рукописі XVII століття “Історія родоводу татар” історика Абдулгазі. У ньому йдеться про монгольську пані Алан-Гоа, яка після смерті чоловіка начебто завагітніла від божественного гостя, що з’явився в ореолі золотого сяйва, і народила трьох синів. Відтоді три роди, які пішли від синів Алан-Гоа, шанували як символ “непорочного зачаття” від самого бога Тенгрі. За легендою, це і було причиною виникнення родового знаку тризубця єдності – тарак-тамги золотого кольору. За ще однією з версій, тарак-тамга дісталася Ґераям у спадок від Джучі, першого сина Чингісхана.

Від сина Чингісхана

Одна з версій походження тарак-тамги Чингізидів описана в рукописі XVII століття “Історія родоводу татар” історика Абдулгазі. У ньому йдеться про монгольську пані Алан-Гоа, яка після смерті чоловіка начебто завагітніла від божественного гостя, що з’явився в ореолі золотого сяйва, і народила трьох синів. Відтоді три роди, які пішли від синів Алан-Гоа, шанували як символ “непорочного зачаття” від самого бога Тенгрі. За легендою, це і було причиною виникнення родового знаку тризубця єдності – тарак-тамги золотого кольору. За ще однією з версій, тарак-тамга дісталася Ґераям у спадок від Джучі, першого сина Чингісхана.

Блакитний колір, що символізує чисте небо і має сакральне значення, рідко використовувався у військових прапорах. Його застосовували в релігійних та урочистих церемоніях, натомість у воєнних кампаніях переважали червоні, зелені, чорні, жовті прапори.

Зелений

Блакитний колір, що символізує чисте небо і має сакральне значення, рідко використовувався у військових прапорах. Його застосовували в релігійних та урочистих церемоніях, натомість у воєнних кампаніях переважали червоні, зелені, чорні, жовті прапори.

Блакитний

Блакитний колір, що символізує чисте небо і має сакральне значення, рідко використовувався у військових прапорах. Його застосовували в релігійних та урочистих церемоніях, натомість у воєнних кампаніях переважали червоні, зелені, чорні, жовті прапори.

Чорний

Блакитний колір, що символізує чисте небо і має сакральне значення, рідко використовувався у військових прапорах. Його застосовували в релігійних та урочистих церемоніях, натомість у воєнних кампаніях переважали червоні, зелені, чорні, жовті прапори.

Мініатюри XV-XVI століть показують, що кримські прапори та санджаки мали вертикальну конструкцію: високий дерев’яний держак, фігурне навершя (алем) і полотнище з тканини – найчастіше трикутне, іноді прямокутне. Алеми могли бути простими або шпичастими, робилися з латуні, міді чи бляхи. Іноді до них кріпили бунчук (туг) із кінських хвостів як знак військової доблесті.

Держак з навершям (алемом) і кольоровим полотнищем

Мініатюри XV-XVI століть показують, що кримські прапори та санджаки мали вертикальну конструкцію: високий дерев’яний держак, фігурне навершя (алем) і полотнище з тканини – найчастіше трикутне, іноді прямокутне. Алеми могли бути простими або шпичастими, робилися з латуні, міді чи бляхи. Іноді до них кріпили бунчук (туг) із кінських хвостів як знак військової доблесті.

Товста палиця, обмотана тканиною і хутром

Мініатюри XV-XVI століть показують, що кримські прапори та санджаки мали вертикальну конструкцію: високий дерев’яний держак, фігурне навершя (алем) і полотнище з тканини – найчастіше трикутне, іноді прямокутне. Алеми могли бути простими або шпичастими, робилися з латуні, міді чи бляхи. Іноді до них кріпили бунчук (туг) із кінських хвостів як знак військової доблесті.

Санджак-шеріф – священне полотнище, яке нібито належало самому Чингісхану. Його піднімали лише перед битвою, після молитви. Нарівні з санджак-шеріфом представники династії Ґераїв шанували чорно-червоне полотнище, вкрите сурами з Корану. У поході ці знамена несли перед кримським ханом і берегли в його особистому шатрі. На жаль, санджак-шеріф не зберігся до наших часів.

Печатка для військових документів

Санджак-шеріф – священне полотнище, яке нібито належало самому Чингісхану. Його піднімали лише перед битвою, після молитви. Нарівні з санджак-шеріфом представники династії Ґераїв шанували чорно-червоне полотнище, вкрите сурами з Корану. У поході ці знамена несли перед кримським ханом і берегли в його особистому шатрі. На жаль, санджак-шеріф не зберігся до наших часів.

Священне полотнище, що символізувало владу Чингісхана

Санджак-шеріф – священне полотнище, яке нібито належало самому Чингісхану. Його піднімали лише перед битвою, після молитви. Нарівні з санджак-шеріфом представники династії Ґераїв шанували чорно-червоне полотнище, вкрите сурами з Корану. У поході ці знамена несли перед кримським ханом і берегли в його особистому шатрі. На жаль, санджак-шеріф не зберігся до наших часів.

Тамги – це гербові емблеми, що зазвичай мали форму простих геометричних фігур. Деякі форми тамг виникали зі священних піктограм, інструментів, знарядь праці, тварин – тобто з простих сакральних або тотемних форм.

Тварини й геометричні фігури

Тамги – це гербові емблеми, що зазвичай мали форму простих геометричних фігур. Деякі форми тамг виникали зі священних піктограм, інструментів, знарядь праці, тварин – тобто з простих сакральних або тотемних форм.

Кириличні літери

Тамги – це гербові емблеми, що зазвичай мали форму простих геометричних фігур. Деякі форми тамг виникали зі священних піктограм, інструментів, знарядь праці, тварин – тобто з простих сакральних або тотемних форм.

У книзі “Енциклопедія кримської давнини” описано десятки родових гербів боспорських царів, серед яких вирізняється знак цариці Динамії, онуки Мітрідата Євпатора. За формою він дуже схожий на тарак-тамгу Ґераїв. Боспорські царі були місцевого походження, і їхні герби мали кримське коріння. Знак, що нагадує тарак-тамгу, карбувався на монетах Пантікапея.

Динамія, онука Мітрідата Євпатора

У книзі “Енциклопедія кримської давнини” описано десятки родових гербів боспорських царів, серед яких вирізняється знак цариці Динамії, онуки Мітрідата Євпатора. За формою він дуже схожий на тарак-тамгу Ґераїв. Боспорські царі були місцевого походження, і їхні герби мали кримське коріння. Знак, що нагадує тарак-тамгу, карбувався на монетах Пантікапея.

Тамара Грузинська

У книзі “Енциклопедія кримської давнини” описано десятки родових гербів боспорських царів, серед яких вирізняється знак цариці Динамії, онуки Мітрідата Євпатора. За формою він дуже схожий на тарак-тамгу Ґераїв. Боспорські царі були місцевого походження, і їхні герби мали кримське коріння. Знак, що нагадує тарак-тамгу, карбувався на монетах Пантікапея.

Катерина ІІ

У книзі “Енциклопедія кримської давнини” описано десятки родових гербів боспорських царів, серед яких вирізняється знак цариці Динамії, онуки Мітрідата Євпатора. За формою він дуже схожий на тарак-тамгу Ґераїв. Боспорські царі були місцевого походження, і їхні герби мали кримське коріння. Знак, що нагадує тарак-тамгу, карбувався на монетах Пантікапея.

Тюрколог Олександр Самойлович, археолог Осман Акчокракли та іраніст Віктор Філоненко досліджували кримськотатарські тамги в першій третині ХХ століття. Найбільше родових знаків виявили саме на надмогильних каменях Кезлевського цвинтаря – до 88 різних тамг. Більшість каменів не містили ні імен, ні дат – лише тамгу, що вказувала на рід, клан або сімʼю померлого. Трапляється навіть тамга у формі шестикутної зірки, відома серед киримли як печать Соломона.

У Сімферополі

Тюрколог Олександр Самойлович, археолог Осман Акчокракли та іраніст Віктор Філоненко досліджували кримськотатарські тамги в першій третині ХХ століття. Найбільше родових знаків виявили саме на надмогильних каменях Кезлевського цвинтаря – до 88 різних тамг. Більшість каменів не містили ні імен, ні дат – лише тамгу, що вказувала на рід, клан або сімʼю померлого. Трапляється навіть тамга у формі шестикутної зірки, відома серед киримли як печать Соломона.

У Кезлеві (Євпаторії)

Тюрколог Олександр Самойлович, археолог Осман Акчокракли та іраніст Віктор Філоненко досліджували кримськотатарські тамги в першій третині ХХ століття. Найбільше родових знаків виявили саме на надмогильних каменях Кезлевського цвинтаря – до 88 різних тамг. Більшість каменів не містили ні імен, ні дат – лише тамгу, що вказувала на рід, клан або сімʼю померлого. Трапляється навіть тамга у формі шестикутної зірки, відома серед киримли як печать Соломона.