Вчені з провідних дослідницьких центрів висувають гіпотезу, що ключову роль у виживанні наших предків, Homo sapiens, відіграла їхня здатність до швидкої адаптації. Приблизно 41 000 років тому, коли магнітний Північний полюс Землі тимчасово змістився над територією Європи, давні люди, імовірно, активно використовували засоби захисту від Сонця, такі як спеціальний одяг та укриття в печерах. Ці стратегії дозволили їм ефективно уникнути шкідливого впливу сонячного випромінювання. На відміну від них, неандертальці, схоже, не мали доступу до подібних захисних механізмів, що, можливо, і стало однією з причин їхнього зникнення близько 40 000 років тому.

Ці висновки базуються на результатах нового наукового дослідження, яке проливає світло на взаємозв’язок між геомагнітними змінами та еволюцією давніх цивілізацій.

Як магнітні зміни вплинули на Землю та її мешканців

Дослідники встановили, що зміщення Північного полюса над європейським континентом відбулося під час природного процесу, відомого як геомагнітні екскурсії, коли магнітні полюси Землі тимчасово змінюють своє положення. Подібні події траплялися близько 180 разів в історії нашої планети. Хоча повна зміна полярності не відбулася, магнітне поле Землі значно ослабло. Це призвело до значного розширення зон полярних сяйв, які були видимі над більшою частиною планети, а також дозволило більшій кількості шкідливого ультрафіолетового випромінювання досягати земної поверхні з космосу. Захист від сонячного випромінювання став життєво необхідним для виживання.

Приблизно в цей же період Homo sapiens почали активно розвивати технології виготовлення одягу, що дозволяв краще пристосовуватися до мінливих умов. Також вони частіше використовували охру – мінерал, який, при нанесенні на шкіру, має виражені сонцезахисні властивості. Така поведінкова адаптація могла суттєво сприяти їхньому поширенню по всій Європі та Азії, в той час як популяція неандертальців поступово скорочувалася. Адаптація давніх людей до нових екологічних викликів виявилася вирішальною.

«Ми виявили, що багато з цих регіонів досить тісно пов’язані з ранньою людською діяльністю 41 000 років тому, зокрема, зі збільшенням використання печер та збільшенням використання доісторичного сонцезахисного крему», – зазначила провідна авторка дослідження.

Захисна роль магнітного поля та геомагнітні екскурсії

Магнітне поле Землі генерується рухом розплавлених металів у зовнішньому ядрі планети. Воно створює своєрідний «щит», який захищає нашу планету від інтенсивного космічного випромінювання. Ослаблення цього поля може призводити до витончення озонового шару та підвищення проникнення ультрафіолету. Взаємодія заряджених частинок з магнітним полем також викликає полярні сяйва, які зазвичай спостерігаються лише біля полюсів, де поле є найсильнішим.

Проте, час від часу магнітні полюси зміщуються зі своїх звичних географічних положень. Це явище називається «геомагнітними екскурсіями». Найновіша така подія, відома як екскурсія Лашама, сталася близько 41 000 років тому, що збігається зі зникненням неандертальців.

Для розуміння цих процесів дослідники створили складну 3D-реконструкцію геокосмічної системи Землі. Вони поєднали моделі магнітного поля, космічного плазмового середовища та моделі полярного сяйва, щоб точно визначити, де заряджені частинки могли проникати крізь магнітний захист Землі. Це дослідження дозволило краще зрозуміти вплив Сонця та космічного випромінювання на давні цивілізації.

Зникнення неандертальців та адаптація Homo sapiens

Аналіз показав, що під час екскурсії Лашама магнітне поле Землі ослабло приблизно до 10% від своєї поточної сили. Це дозволило магнітним полюсам опуститися ближче до екватора, а полярні сяйва були видимі по всій Європі та навіть у Північній Африці. Таке різке ослаблення магнітного поля могло мати катастрофічні наслідки для незахищених видів.

3D-модель переконливо продемонструвала, що період екскурсії Лашама (приблизно 41 000 – 39 000 років тому) збігся з періодами значних змін у житті давніх людей. Homo sapiens (сучасні люди) та неандертальці співіснували в Європі протягом тривалого часу, але близько 40 000 років тому неандертальці остаточно зникли як вид.

Відмінності між цими видами, які могли пояснити зникнення неандертальців, десятиліттями залишалися одним із найважливіших антропологічних питань. Вчені вважають, що розвиток технологій виготовлення одягу, можливо, був одним із вирішальних факторів. На археологічних пам’ятках, пов’язаних з Homo sapiens, знайдені не тільки скребки для обробки шкур, а й голки та шила – предмети, безпосередньо пов’язані з шиттям.

Одяг, пошитий за індивідуальними мірками, був набагато теплішим і дозволяв людям подорожувати далі у пошуках їжі, освоюючи нові території. Крім того, він міг забезпечити ефективний захист від сонячних опіків, що було вкрай важливо в умовах посиленого ультрафіолетового випромінювання. Це стало критичною перевагою для адаптації давніх людей.

Також Homo sapiens, імовірно, значно збільшили використання охри – природного пігменту. За експериментальними даними та етнографічними спостереженнями, цей пігмент має властивості сонцезахисного крему. Його підвищене виробництво та тісний зв’язок з анатомічно сучасними людьми в епоху Лашама свідчать про те, що вона використовувалася саме для захисту від Сонця. Ці «хитрощі» виявилися життєво важливими.

Майбутні наслідки та вивчення життя на інших планетах

Дослідники наголошують, що їхні висновки є кореляційними, але вони пропонують принципово новий погляд на вже існуючі дані, поєднуючи археологію та геофізику. Крім того, розроблена 3D-модель дозволяє прогнозувати, як подібні події можуть вплинути на сучасну цивілізацію в майбутньому.

«Якби така подія сталася сьогодні, ми б побачили повне затемнення в кількох різних секторах. Наші супутники зв’язку не працювали б. Багато наших телекомунікаційних масивів, які знаходяться на землі, серйозно постраждали б від найменших космічних погодних явищ, не кажучи вже про вплив на людину, який також відігравав би досить велику роль у нашому повсякденному житті», – зазначає провідний дослідник.

Він також підкреслив, що це дослідження показує: люди могли виживати на планеті з атмосферою, що сильно відрізняється від сучасної. Це має величезне значення для пошуку життя на інших планетах.

«Багато людей стверджують, що планета не може підтримувати життя без сильного магнітного поля. Спостереження за доісторичною Землею, і особливо за такими подіями, як ця, допомагає нам вивчати екзопланетну фізику з зовсім іншої точки зору. Життя існувало тоді. Але воно було трохи іншим, ніж сьогодні», – зазначив науковець. Це відкриття розширює наше розуміння умов, необхідних для зародження та підтримки життя у Всесвіті.

Нагадаємо, нові дослідження показують, що неандертальці могли почати вимирати значно раніше, ніж вважалося.