Лептоспіроз залишається однією з найбільш розповсюджених та небезпечних інфекційних хвороб у світі, зокрема в Україні. Ця хвороба може спричинити численні ускладнення, а летальність від неї сягає високих показників – від 8 до 40% і вище. Це призводить до значних економічних втрат як для системи охорони здоров’я, так і для держави в цілому.

Природні осередки лептоспірозу поширені майже по всій території України. Хоча з 2004 року спостерігається тенденція до зниження рівня захворюваності, широке розповсюдження збудника викликає занепокоєння фахівців. Найвищий рівень захворюваності був зафіксований у 2007 році – 1,47 на 100 тис. населення. Поодинокі випадки лептоспірозу реєструвалися у всіх регіонах, групових випадків чи спалахів не виявлено. Найбільш високі показники захворюваності спостерігаються у шести областях: Херсонській, Чернігівській, Миколаївській, Вінницькій, Закарпатській та Кіровоградській.

Зараження лептоспірозом може статися при купанні у забруднених водоймах, вживанні інфікованих харчових продуктів, контакті з хворими тваринами чи їхніми тушами, а також через недотримання правил особистої гігієни. Лептоспіри проникають в організм не лише через травний тракт, але й через пошкоджену шкіру та слизові оболонки.

Інкубаційний період лептоспірозу становить від 2 до 20 діб, найчастіше 7-9 діб.

Симптоми хвороби включають раптовий озноб, високу температуру (39-40º), загальну слабкість, нудоту, блювоту, сильний головний біль, болі в м’язах, суглобах та попереку. У важких випадках людина може втратити здатність рухатися. На 3-8 день може з’явитися висип на шкірі та крововиливи в сітківку ока. При виникненні цих симптомів необхідно негайно звернутися до лікаря. Лептоспіроз може призвести до серйозних ускладнень, вражаючи нирки, печінку та очі, а найчастіше причиною смерті стає гостра ниркова недостатність. Своєчасна діагностика та стаціонарне лікування є надзвичайно важливими.

Діагностика лептоспірозу у людей та моніторинг збудників у довкіллі здійснюються лабораторними центрами Міністерства охорони здоров’я. З 2016 року, окрім традиційних методів, використовується сучасний швидкий метод – полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР). Збудник лептоспірозу представлений 14 серогрупами.

У 2016 році дослідження майже 10 тисяч проб об’єктів довкілля показали, що в 9% випадків виявлено збудника лептоспірозу, що свідчить про його широке розповсюдження в Україні.

Таким чином, в Україні зберігається значний епідемічний потенціал лептоспірозу.

Основними заходами профілактики лептоспірозу є:

– Проведення епізоотологічного моніторингу для виявлення неблагополучних територій та факторів ризику.

– Своєчасне звернення за медичною допомогою при підозрі на захворювання.

– Благоустрій водойм та захист харчових продуктів і питної води від забруднення гризунами та тваринами.

– Дотримання правил особистої гігієни під час перебування на природі, роботи з тваринами.

– Проведення дератизації двічі на рік на епідемічно значущих об’єктах.

– Захист житла та складських приміщень від гризунів.

– Виконання санітарно-ветеринарних правил у тваринницьких господарствах.

– Своєчасне виявлення та вакцинація сільськогосподарських і домашніх тварин проти лептоспірозу.

Джерело: Центр громадського здоров’я МОЗ України

« повернутися