В Україні тривають дискусії щодо обмеження експорту ріпаку та сої з метою підтримки внутрішніх переробних підприємств. Проте, як зазначають аграрії, такі ініціативи можуть негативно вплинути на виробників сировини та економіку України в цілому, особливо на тлі загального скорочення обсягів експорту.

Ідея обмеження експорту зернових культур виникає регулярно. Чиновники просувають ідею перетворення України з сировинного експортера на потужного переробника, транслюючи її на різних майданчиках. Урядом навіть затверджено стратегію збільшення переробки до 2030 року.

Прихильники обмеження експорту вважають, що це вирішить економічні проблеми, дозволивши переробникам експортувати готову продукцію. Однак фермери зауважують, що це дискримінує виробників сировини на користь переробників. Обмеження експорту не гарантує збільшення інвестицій у переробку, для чого потрібні реформи, зокрема судова, та стабільність. Існує також ризик втрати експортних ринків і зменшення валютних надходжень, що негативно позначиться на платіжному балансі.

Міністр агрополітики Віталій Коваль нещодавно заявив, що потужності переробки зернових в Україні використовуються лише на 65% при наявних 22 мільйонах тонн потужностей.

Він зазначив: “Ми досі експортуємо сою і ріпак як сировину, хоча 95% соняшнику переробляємо всередині країни. Потрібно збалансувати ринок, оскільки зараз маємо дисбаланс між тваринництвом (20%) і рослинництвом (80%). У Європі цей показник становить 50/50, а в промислово розвинених країнах тваринництво – 80%”.

Міністр підкреслив важливість створення продукту з високою доданою вартістю в Україні для економічної стійкості та конкурентоспроможності на світовому ринку. Він заявив, що “ера сировинної країни позаду, настає ера ефективної України”.

Розвиток переробки є важливим завданням, оскільки це створює додану вартість, розширює промисловість та збільшує кількість робочих місць. Проте аграрії просять враховувати інтереси фермерів, що забезпечують сировину для переробних підприємств. У випадку, якщо переробка не запрацює швидко, є ризик скорочення валютної виручки, що негативно вплине на економіку України. Обмеження експорту ріпаку та сої може призвести до негативних наслідків.

Ріпак на прицілі

За даними Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), генеральний директор асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук запропонував заборонити вивезення 50% врожаю ріпаку для збільшення завантаження українських переробних потужностей.

Директор з розвитку олійного бізнесу “Дельта Вілмар Україна” Шаміль Хакіров вважає за необхідне запровадити мито та/або квоти на експорт ріпаку, оскільки переробники “конкурують з експортерами” і не отримують достатньо сировини.

Прихильники обмежень не враховують наслідки втрати експортних можливостей і відсутності інвестицій у переробні потужності.

Заяви про обмеження експорту робляться на тлі скорочення обсягів експорту зернових з України: з початку 2024-2025 маркетингового року продано 38,3 мільйона тонн зернових, що на 22% менше, ніж минулого року. Експерти Української аграрної конфедерації прогнозують зниження врожаю зернових та технічних культур на 10% через погодні умови, пересівання площ і скорочення посівів.

Також слід врахувати, що 5 червня закінчилася дія угоди про скасування мит та квот на експорт до ЄС, що створює додатковий тиск на виробників.

Представники виробників негативно ставляться до обмежень.

Заступник голови ВАР Михайло Соколов зазначає: “Виробники олійних культур категорично проти будь-яких обмежень. Переробники визнають, що заводів достатньо, тому мова йде про штучне створення умов для збільшення прибутків переробників за рахунок аграріїв”.

В асоціації закликають державу не втручатися в ринок і не створювати преференцій для однієї категорії бізнесу за рахунок іншої.

Генеральний директор Getreide AG Ukraine Бьорн Штендель вважає, що експортне мито на ріпак є прихованим субсидіюванням виробників соняшнику.

Він пояснює, що ріпакову олію змішують із соняшниковою для збільшення прибутків, і запровадження мита зменшить доходи українських фермерів.

Сої приготуватися

В Мінагрополітики обговорюється запровадження мит або обмеження експорту сої через низьку завантаженість заводів. Лише 65% потужностей працюють. у профільних асоціаціях

Це пов’язано зі стримуванням продажу сировини аграріями, що ускладнює формування стабільної сировинної бази для переробників.

Обсяги переробки сої в Україні зростають і в 2024/2025 маркетинговому році перевищили 2,5 мільйона тонн.

Степан Капшук заявляє, що державна підтримка галузі переробки олійних культур матиме позитивний вплив на економіку: стимулювання зайнятості, зростання доходів, підтримка фермерства, збільшення податкових надходжень і валютної виручки.

Проте, скорочення експорту може негативно вплинути на економіку країни під час війни. Заборона чи квотування експорту призведе до втрати зовнішніх ринків та зниження доходів виробників через демпінг з боку переробників. Це може призвести до фінансових труднощів для бізнесу та переорієнтування на інші культури.

Замість збільшення виробництва, можливе скорочення посівних площ. Втручання держави в експортну політику суперечить заявам про інвестиційну привабливість країни. Можлива тінізація торгівлі та втрата податкових і валютних надходжень.

Виникає питання, чому міністерство пристає на пропозиції лобістів переробної промисловості на шкоду іншим галузям. Замість гармонійного розвитку та підтримки експорту, державна політика спрямована на “прості рішення” для одних за рахунок інших.

Аграрії наголошують, що це не сприяє розвитку аграрної галузі та підірве потенціал України в агроекспорті.

Тетяна Стежар