Слова, як “чекушка”, “міхур”, “шкалик” та “мерзавчик”, мають цікаву історію, пов’язану з мірами об’єму алкогольних напоїв в минулому. Давайте розглянемо походження цих назв та їх значення, а також дізнаємося, скільки грамів горілки вони позначали.

Чекушка, міхур, шкалик і мерзавчик: історія назв

Ці терміни використовувалися для позначення різних об’ємів горілки, коли літри ще не були загальноприйнятою мірою. Вони були частинами відра, що становило приблизно 12,3 літра. “Чекушка”, наприклад, походить від слова “чота”, тобто пара, і дорівнювала 1/50 відра, або приблизно 246 мл. В українській мові їй відповідає слово “чвертка”, тобто 1/4 літра.

Назва “міхур” ймовірно походить від круглої форми графина, в якому подавали горілку. Міхур зазвичай мав об’єм 0,5 літра. Також використовується слово “карафка”, зменшувальне від “карафа” (графин), зазвичай для вина об’ємом 0,5 або 0,75 літра. Найчастіше говорять просто: пляшка або півлітра. Горілку в народі називали по різному, а саме чекушка, міхур, шкалик і мерзавчик.

А скільки ж це – “шкалик горілки”? Шкалик становив 1/200 відра, або близько 62 мл. Сьогодні “шкаликом” називають невелику пляшечку горілки або вина об’ємом 60 мл. За однією з версій, назва “шкалик” походить від німецького слова “Schale”, що означає чашку. Чекушка і шкалик були дуже популярні міри.

Що ж до “мерзавчика”, то він дорівнював 1/100 відра, тобто близько 123 мл. Зараз “мерзавчиком” називають пляшку об’ємом 0,1 літра. Чому така назва? Вважається, що через малий об’єм, нібито його і немає зовсім. В українській мові замість “мерзавчика” кажуть “чарка”, “сотка” або “сто грам”. Чекушка, міхур, шкалик і мерзавчик – всі ці слова позначають різні об’єми горілки.

Отже, чекушка, міхур, шкалик і мерзавчик – це не просто слова, а відголоски минулого, що розповідають нам про те, як вимірювали горілку в СРСР. Кожна з цих назв має свою унікальну історію та походження, роблячи їх невід’ємною частиною нашої культурної спадщини. Чекушка, міхур, шкалик і мерзавчик – це історія в кожній пляшці.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, чому не можна ставити порожню пляшку на стіл – звідки взялася ця прикмета.

Вас також можуть зацікавити новини: