Сказ – це смертельна загроза: що необхідно знати та як уберегтися

Сказ є одним із найнебезпечніших вірусних захворювань, що вражає всіх теплокровних тварин та людей. Спричинений нейротропним вірусом сказу (Lyssavirus), він викликає стрімке пошкодження центральної нервової системи, що призводить до енцефаліту і, на жаль, завжди закінчується летальним наслідком. Розуміння природи цього захворювання та методів його профілактики є критично важливим для збереження життя та здоров’я.

Особливістю поширення сказу серед тварин є виражена сезонність. Наприклад, серед диких лисиць спостерігається два піки захворюваності: перший – у лютому-квітні, під час їхнього гону, та другий – у вересні-грудні, коли чисельність популяції збільшується за рахунок молодняку. Для домашніх тварин максимальний рівень захворюваності припадає на осінній період (жовтень-листопад), що пояснюється інтенсивнішими контактами з джерелами інфекції у весняно-літній та осінній періоди. Джерелом збудника вірусу сказу є хворі тварини, які виділяють вірус зі слиною. Основний шлях проникнення вірусу в організм – через пошкоджену шкіру або слизові оболонки внаслідок укусів, ослизнення чи подряпин.

Важливо пам’ятати, що вірус сказу може з’явитися у слині тварини за 7-10 днів до прояву перших клінічних ознак хвороби. Це означає, що навіть укус від, здавалося б, здорової тварини може бути небезпечним. Щоб виключити ризик передачі вірусу сказу, необхідно ретельно спостерігати за твариною, що вкусила, протягом не менше 10 днів. На жаль, часто люди починають активно проводити щеплення своїх домашніх улюбленців лише після того, як випадки сказу були зафіксовані в населеному пункті. Проте, профілактика сказу має бути превентивною, а не реактивною.

Ключовим моментом є усвідомлення: сказ неможливо вилікувати. Його можна лише попередити. Уважність, обережність у поводженні з тваринами, особливо з дикими та незнайомими, має стати непорушним правилом для кожного. Заходи з профілактики сказу поділяються на два основні напрями: контроль за носіями збудника та запобігання розвитку захворювання у людини, яка потенційно могла бути інфікована.

Для ефективної профілактики сказу необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:

• Регулярно проводити вакцинацію тварин: обов’язкові парентеральні щеплення для свійських та дрібних домашніх тварин. Для диких м’ясоїдних тварин використовується пероральна імунізація шляхом розкладання їстівних приманок з вакцинами у місцях їхнього перебування.
• Уникати будь-яких контактів із потенційно небезпечними тваринами, зокрема дикими або безпритульними, які можуть незвичайно себе поводити або надто активно шукати контакту з людиною.
• Ніколи не торкатися диких чи безпритульних тварин. Особливо остерігайтеся тих, хто не боїться самостійно підійти до вас.
• Не підгодовувати безпритульних тварин у місцях масового скупчення людей, особливо там, де граються діти. Це зменшує ймовірність їхнього звикання до присутності людини та агресивних проявів у разі зараження.
• Неухильно дотримуватися правил утримання тварин, що включає відповідальність власників за їхнє здоров’я та безпеку оточуючих.
• Продаж, купівля та вивезення собак, котів, а також диких тварин в інші місцевості повинні здійснюватися лише за наявності ветеринарної довідки, що підтверджує щеплення від сказу.

Варто зазначити, що згідно з чинною інструкцією «Про заходи щодо боротьби зі сказом тварин», вакцинація тварин проти сказу є обов’язковою для собак на всій території країни. Для котів – у зонах стійкого неблагополуччя, а для сільськогосподарських тварин – у разі спалахів захворювання. На сьогоднішній день в Україні щеплення від сказу проводять фахівці ветеринарної медицини державних установ, а також приватні ліцензовані ветеринарні лікарі.

Для людини сказу можна повністю уникнути, якщо після укусу або контакту з потенційно зараженою твариною якнайшвидше отримати необхідну медичну допомогу. Курс антирабічних щеплень призначається у разі ймовірного або підтвердженого інфікування людини, після оцінки випадку контакту згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я. Категорично неприпустимо самовільно припиняти лікування чи порушувати встановлений режим поведінки під час курсу вакцинації, оскільки це може мати фатальні наслідки.

Будьте відповідальними та дбайте про своє здоров’я та безпеку оточуючих, дотримуючись усіх рекомендацій щодо профілактики сказу. Це врятує життя.