1 серпня в Україні почали діяти норми закону, що запроваджують відкритий банкінг. Відтепер банки та небанківські установи, де українці мають відкриті рахунки, зобов’язані надавати інформацію про ці рахунки третім сторонам на вимогу клієнта.

Потенційно, відкритий банкінг може суттєво трансформувати фінансовий сектор, стимулюючи появу численних фінтех-стартапів, які працюватимуть з банківськими даними клієнтів, пропонуючи їм інноваційні продукти та послуги.

Зміни торкнуться і ландшафту фінансового ринку: великі роздрібні банки з розвиненими мобільними додатками отримають зручніші інструменти для залучення клієнтів з інших фінансових установ.

Коли ж українці зможуть скористатися першими продуктами відкритого банкінгу? Як це працюватиме і наскільки безпечно?

Що таке відкритий банкінг

Під терміном “відкритий банкінг” розуміють можливість банків та фінансових компаній надавати банківську інформацію клієнта за його згодою та дорученням. Це стосується обміну даними про банківські рахунки, їх валюту або залишки коштів.

Ініціювати такий обмін може виключно клієнт, ухвалюючи рішення про передачу даних третій стороні. У відповідь, банк чи фінансова компанія, де відкрито рахунок, зобов’язана надати цю інформацію. При цьому сам рахунок та кошти залишаються в установі, де були відкриті.

Як це працюватиме на практиці? Якщо особа має рахунки в кількох банках, для перегляду балансів або здійснення операцій їй зазвичай потрібно заходити в мобільні додатки кожного окремого банку. Відкритий банкінг дозволить клієнту передати цю інформацію в один банк або третій стороні.

Остання може створити єдиний застосунок, де клієнт матиме доступ до інформації про всі свої рахунки в різних банках і зможе ними керувати.

Обмін банківською інформацією відбуватиметься через спеціалізовані програмні інтерфейси (API) – набір правил, що дозволяють програмам взаємодіяти та обмінюватися даними. Обмін через API є поширеною практикою, наприклад, коли вебсайт відображає дані про погоду або курси валют, отримані з іншого сервісу. Аналогічно відбуватиметься і обмін даними про банківські рахунки.

Наскільки це безпечно

Конфіденційність банківської інформації завжди була критично важливим питанням. Будь-які спроби зменшити рівень захисту цієї інформації, зокрема на користь державних органів, викликають значний суспільний спротив.

Однак, відкритий банкінг базується на добровільній згоді клієнта на передачу його даних фінансовим або нефінансовим компаніям. Отже, доступ до цієї інформації буде закритим для державних органів, включаючи податкову службу.

Технічний аспект процесу також забезпечує високий рівень безпеки. Заступник голови Національного банку Олексій Шабан у подкасті “Хроніки економіки” пояснив: “API – це програмний інтерфейс. Третя сторона звертається до цього інтерфейсу, який відкрив банк, і робить коректний запит. На виході вона отримує певний набір даних. Це відбувається захищеними, зашифрованими каналами”.

Компанії, які отримуватимуть фінансову інформацію в рамках відкритого банкінгу, будуть підлягати регулюванню НБУ. Для отримання банківських даних такі компанії повинні пройти авторизацію в Нацбанку та внестися до спеціального реєстру.

НБУ встановлюватиме вимоги, дотримання яких гарантуватиме захищеність банківських даних клієнтів. Регулятор наголошує на важливості безпеки процесу надання клієнтом доступу до своєї фінансової інформації третім сторонам.

“Все відбувається за згодою користувача. Ця згода також передбачає посилену автентифікацію. Потрібно буде не лише ввести пароль від банківського застосунку, а й підтвердити особу через Face ID чи SMS-повідомлення”, – зазначив Олексій Шабан.

Які переваги

Основною перевагою відкритого банкінгу для клієнтів є стимулювання появи зручних фінансових сервісів. Наприклад, це можуть бути мобільні “гаманці”, де клієнт зможе зберігати та відстежувати інформацію про всі свої рахунки, або програми для аналізу витрат і ведення особистого бюджету. Це лише кілька з багатьох можливих прикладів.

Переваги відкритого банкінгу відчують не лише фізичні особи, а й корпоративні клієнти. Технологія дозволить компаніям інтегрувати в одному застосунку інформацію про рахунки своїх дочірніх компаній чи філій, що суттєво спростить ведення звітності та покращить керованість бізнесом.

Для банків можливість обміну фінансовою інформацією клієнтів сприятиме посиленню конкуренції. Наприклад, клієнти зможуть користуватися зручним інтернет-банкінгом будь-якого банку, надавши йому доступ до своїх рахунків, відкритих в інших установах.

Це безкоштовно?

Національний банк України запевняє, що клієнти не сплачуватимуть додатково за надання доступу до своєї банківської інформації третім сторонам.

“API поділяються на базові та комерційні. Базові API банки зобов’язані відкривати безкоштовно, як для своїх клієнтів, так і для третіх компаній. Комерційні API є предметом домовленостей між банками та третіми сторонами. На кінцевому користувачеві це не повинно позначитися”, – зазначив Олексій Шабан.

Коли це запрацює

Хоча відкритий банкінг офіційно стартує з 1 серпня, перші продукти на його основі з’являться не раніше, ніж через кілька місяців. Закон надає банкам п’ять місяців на адаптацію своєї діяльності до нових вимог.

Також запуск нового фінтех-стартапу, що використовуватиме відкритий банкінг, потребуватиме часу. Компанії-розробники повинні будуть виконати всі вимоги Нацбанку та пройти процедуру авторизації, що може зайняти не один місяць.

Банки зможуть швидше скористатися перевагами відкритого банкінгу. “Для банків авторизація є простішою, оскільки вони вже відповідають вимогам щодо систем управління ризиками, кібербезпеки та збереження даних клієнтів. НБУ регулярно перевіряє дотримання цих регуляцій”, – зауважив Олексій Шабан.

Представники ринку висловлюють зацікавленість у відображенні інформації про рахунки клієнтів, відкриті в інших банках, у своїх мобільних додатках. “Упевнений, що є кілька банків, які бачать бізнес-кейс у можливості бути ініціаторами платежів з рахунків інших банків. Щодо небанківських установ, такої інформації поки немає”, – додав він.