Згідно з науковими дослідженнями, саме незадоволення своїм тілом є ключовим фактором у розвитку розладів харчової поведінки (РХП), які впливають на вживання їжі та її кількість. Ці проблеми можуть серйозно вплинути на здоров’я та якість життя.

Серед найпоширеніших РХП виділяють нервову анорексію та булімію. Останнім часом все частіше зустрічаються згадки про компульсивне (неконтрольоване) переїдання, яке набуває все більшої актуальності.

Занепокоєння зовнішнім виглядом починається з підліткового віку і може супроводжувати людину протягом усього життя. Кожен третій підліток хлопчик та кожна друга дівчинка чутливо реагують на коливання своєї ваги. Це може призводити до нездорової поведінки, такої як пропуск прийомів їжі, куріння, прийом проносних препаратів та інших негативних дій.

Розлади харчової поведінки можуть бути викликані генетичними факторами, особистісними особливостями та іншими обставинами. Наслідки РХП негативно впливають на фізичне здоров’я і можуть турбувати людину протягом багатьох років.

Статистика:

• Близько 1% жінок страждають на нервову анорексію протягом життя, а 1,5% – на нервову булімію.
• Анорексія має найвищий рівень смертності серед усіх психічних розладів. Кожна п’ята смерть від анорексії – самогубство.
• У 33-50% пацієнтів з нервовою анорексією та булімією спостерігаються супутні депресивні та тривожні розлади.
• Один із 10 пацієнтів з булімією має супутній розлад, найчастіше – алкогольну залежність.

Анорексія – це психічне захворювання, що характеризується повною відсутністю апетиту, навіть коли організм потребує їжі. Деякі люди свідомо обмежують себе у харчуванні, голодують, або використовують методи «очищення» організму, такі як проносні препарати чи блювота. Таким чином, контролюючи свою вагу, людина намагається контролювати своє життя.

Симптоми анорексії зазвичай проявляються у ранньому підлітковому віці. Анорексія може стосуватися як жінок, так і чоловіків. Часто хворі заперечують наявність проблеми та приховують її від близьких.

Момент початку анорексії є індивідуальним для кожної людини.

Анорексія може мати кілька стадій: від незадоволення власним тілом та пошуку способів його корекції до критичної, коли людина може втратити до 50% маси тіла.

Наслідком анорексії може стати дистрофія внутрішніх органів, погіршення загального стану організму, що навіть може призвести до смерті.

Анорексія може стати каталізатором для розвитку булімії.

Булімія – це необґрунтоване відчуття голоду, неконтрольовані напади переїдання та швидке вживання великої кількості їжі. Найчастіше зустрічається у жінок, але може виникати і у чоловіків. Булімія схожа на анорексію і може мати подібні фізичні прояви. Вона зустрічається не тільки у людей з надмірною вагою, але й у тих, хто має нормальну або недостатню вагу.

Помилковим є уявлення, що розлади харчової поведінки можна вилікувати, просто почавши нормально їсти. Це не так.

Якщо ви помітили подібні симптоми у себе чи у близької людини, негайно зверніться за професійною медичною допомогою. Чим раніше ви це зробите, тим більший шанс на одужання. Хвороби легше подолати на ранніх стадіях.

Лікування починається з визнання проблеми та бажання її вирішити. Лікування завжди індивідуальне, залежно від стану пацієнта.

Не поспішайте радикально змінюватися. Перегляньте своє ставлення до себе, не будьте занадто вимогливими до себе та свого тіла, вчіться приймати себе такими, якими ви є.

Будьте уважні до себе, своїх дітей та близьких! При необхідності консультуйтеся з лікарем-фахівцем, який може об’єктивно оцінити ситуацію.

Пам’ятайте, що розлади харчової поведінки не повинні бути свідомим вибором чи стилем життя. Це серйозна медична проблема, яка може мати непередбачувані наслідки для здоров’я.

Більше корисної інформації тут: https://ed-ua.com/for-patients/