Що таке туберкульоз?

Туберкульоз — це інфекційне захворювання, що викликається мікобактерією туберкульозу. Ця бактерія виділяється хворою людиною та може передаватися іншим.

1. Шляхи передачі туберкульозу

Основним шляхом передачі інфекції є аерогенний (повітряно-крапельний). Бактерії туберкульозу передаються повітрям, коли хвора людина кашляє, розмовляє або дихає. Дрібні краплі слизу, що містять бактерії, утворюють аерозоль, який може залишатися у повітрі протягом тривалого часу.

Приміщення, де перебував пацієнт із заразною формою туберкульозу, може бути небезпечним протягом доби, якщо не вжити відповідних заходів дезінфекції.

2. Симптоми туберкульозу

Симптоми туберкульозу можуть бути різноманітними та залежать від форми захворювання. Основними ознаками є:

• Лихоманка – незначне, але тривале підвищення температури тіла (від 37°C до 38°C).
• Втрата ваги, що не пов’язана з режимом харчування.
• Підвищена пітливість, втомлюваність та загальна слабкість.
• Кашель – малопомітний, з незначним виділенням харкотиння або сухий, довготривалий.
• Задишка при фізичному навантаженні.
• Біль у грудній клітині, що пов’язаний з диханням.
• Збільшення або запалення лімфатичних вузлів.
• Кровохаркання – відкашлювання крові в мокротинні.

3. Патогенез туберкульозу

Бактерії туберкульозу, потрапляючи в легені з повітрям, можуть викликати первинний процес (легеневий туберкульоз) при несприятливих умовах. Крім того, бактерії можуть потрапити в інші органи, спричиняючи позалегеневий туберкульоз.

4. Форми туберкульозу

Туберкульоз має різні форми, які класифікуються за кількома параметрами:

1. В залежності від бактеріовиділення (заразності) та активності:
   • З виділенням бактерій, активна форма – не ліковані хворі.
   • Без виділення мікобактерій, неактивна форма – у пацієнтів, які успішно лікуються.
   • Латентна туберкульозна інфекція (інфікованість, безсимптомний туберкульоз).
2. В залежності від локалізації:
   • Легеневий – уражуються легені.
   • Позалегеневий – ураження лімфовузлів, плеври, кишківника, кісток та суглобів, очей, головного мозку та його оболонок, сечостатевої системи.
   • Генералізований (міліарний) – легеневий туберкульоз у поєднанні з позалегеневим.
3. В залежності від типу випадку:
   • Вперше діагностований – людина хворіє на туберкульоз вперше.
   • Рецидив туберкульозу – повторне захворювання після успішного лікування.
   • Перерва лікування – повторне лікування після тривалої перерви.

4.1. Дитячий туберкульоз

Вакцинація БЦЖ захищає дітей раннього віку від важких форм туберкульозу, таких як туберкульозний менінгіт. Дитина може захворіти, але перебіг буде легшим.

У дітей часто зустрічаються ураження лімфатичних вузлів:

• первинний туберкульозний комплекс
• туберкульозний лімфаденіт
• туберкульозна інтоксикація

Діагностика у дітей може бути ускладнена через труднощі з отриманням матеріалу.

5. Діагностика туберкульозу

Діагностика туберкульозу включає різні методи:

1. Інструментальні: Рентгенологічні методи (флюорографія, рентгенографія, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія).
2. Лабораторні:
   • Бактеріологічний посів мокротиння.
   • Молекулярно-генетичні методи (ПЛР).
   • Цитологія та мікроскопія.
   • Туберкулінодіагностика (проба Манту або діаскінтест).
   • Квантифероновий тест.
   • Гістологічне дослідження біоптатів.
3. Клінічні: Огляд лікаря, анамнез, обстеження контактів.

6. Лікування туберкульозу

Лікування туберкульозу має бути комплексним та своєчасним. Основу складає хіміотерапія протитуберкульозними препаратами, призначеними лікарем-фтизіатром. Лікування може включати хірургічне втручання для покращення ефективності.