Що таке Ящур?

Ящур – це висококонтагіозне вірусне захворювання з гострим перебігом, яке переважно вражає свійських тварин. До групи ризику входять: велика рогата худоба, свині та інші парнокопитні, але також сприйнятливі й дикі тварини, такі як олені, козулі, лосі та дикі кабани. Важливо відзначити, що ящур може передаватися і людині.

Переносниками ящуру можуть бути тварини, які не сприйнятливі до хвороби. До них належать собаки, коти, коні, а іноді й кури, качки, гуси та синантропна птиця. Зараження людей відбувається переважно при вживанні необробленого молока від хворих тварин або продуктів його переробки, рідше – через м’ясо. Також можлива пряма передача інфекції повітряно-крапельним шляхом при контакті з хворою твариною. Людина може виділяти вірус протягом 24-48 годин після зараження.

Клінічні ознаки ящуру у тварин:

• Слинотеча
• Виразки на слизовій оболонці рота (афти)
• Ерозії на слизовій оболонці ротової порожнини та язика
• Підвищення температури тіла
• Кульгавість
• Зниження апетиту

У новонародженого молодняку ящур часто проходить у гострій формі, що може призвести до загибелі тварин без утворення афт. У овець ящур може протікати безсимптомно, а деякі з них (до 50%) можуть бути носіями вірусу протягом 7 місяців після одужання. Велика рогата худоба (ВРХ) також може виділяти вірус після одужання, деякі особини – протягом 8 місяців, а деякі – до двох років.

Тварини, які перехворіли на ящур одного типу, можуть повторно захворіти при зараженні вірусом іншого типу. Основним джерелом інфекції є хворі тварини та ті, що перебувають в інкубаційному (прихованому) періоді. Інфіковані тварини передають вірус через дихання, слину, носовий слиз, лімфу з афт, молоко, сечу та калові маси. Зараження відбувається при безпосередньому контакті здорових тварин з хворими. Від моменту зараження до появи перших клінічних ознак у ВРХ проходить 7-14 днів, а в інших сприйнятливих тварин – до 21 дня. Факторами передачі вірусу можуть бути корми, підстилка, годівниці, вода, напувалки, інвентар, приміщення, а також одяг та взуття обслуговуючого персоналу.

Протягом інкубаційного періоду вірус виділяється зі слиною та молоком за 7 днів до появи симптомів, зі спермою – за 4 дні. Епітелій та рідина везикул містять велику кількість вірусу в період клінічного прояву хвороби. Більшість секретів та екскретів залишаються інфекційними протягом 4-5 днів, а слина – до 11 днів. Важливо пам’ятати, що тварини, які перехворіли на ящур, були вакциновані або утримувались разом з хворими тривалий час (до року), можуть бути вірусоносіями та потенційним джерелом зараження.

Профілактика ящуру:

1. Суворий контроль доступу до стада, заборона стороннім особам на територію ферм без дезінфекції.
2. Регулярна дезінфекція місць утримання тварин, обладнання, одягу та взуття.
3. Обов’язковий профілактичний карантин при переміщенні тварин.
4. Належна утилізація гною та сміття, трупів тварин – на спеціальних об’єктах.
5. Повідомлення державної служби ветеринарної медицини про виявлення трупів диких парнокопитних.

При виявленні ознак захворювання, незвичної поведінки тварин або масової загибелі необхідно негайно повідомити територіальні підрозділи Держпродспоживслужби або державну лікарню ветеринарної медицини.