1 травня в Україні – День праці та надії: Аналіз геополітичних змін та їх вплив. Цьогоріч українці відзначали свято праці, а також День соняшника. Замість радянського відголоску, 1 травня стало символом нових викликів та можливостей.

Ключовими подіями, що вплинули на ситуацію, стали провал зовнішньополітичної стратегії США, фактичний розпад угоди ОПЕК+, та фінансові проблеми Кремля. Розглянемо детальніше кожну з цих складових.

Розгубленість Штатів та геополітичні розклади. Раніше Трамп та його адміністрація намагалися маневрувати в стратегічній невизначеності, що на практиці виявилося хаотичним процесом.

Перші 100 днів Трампа показали слабкість як перемовника, чим почали користуватися інші сторони, зокрема Кремль. Росія намагалася маніпулювати Трампом у питанні «миру» з Україною, сподіваючись отримати підтримку в угодах з КНР та на Близькому Сході. Проте, ця стратегія провалилася, що стало очевидним 1 травня. Україна та Європа домоглися поступок від Трампа щодо надр, в той час як Кремль не отримав поступок щодо України, що ускладнило їх відносини.

Натомість, Європа посилила свій вплив як посередник, що посилює позиції України як авангарду євродемократій. Група впливу Віткоффа, яка підтримує проросійський курс, втрачає позиції. З’являються суперечливі заяви від консерваторів, таких як Рубіо, та від групи Віткоффа. США виходять з перемовин на умовах збереження санкцій та підтримки України. Звільнення радника з питань нацбезпеки Волца, як привід до зміни розкладу сил, вказує на внутрішні протиріччя.

Рубіо, який зайняв посаду виконуючого обов’язки, фактично монополізував зовнішню політику США після провалу Віткоффа. ЗМІ припускають спроби збалансувати групи впливу в Білому домі, але група Віткоффа слабшає. Трамп оголошує 8 травня Днем перемоги у Другій світовій війні, що вказує на спробу апелювати до історичної пам’яті та, можливо, знайти спільну мову з Росією.

Рубіо стає найвпливовішим американським дипломатом з часів Кіссінджера, і його ідея збереження статусу-кво для України є позитивною. Наступним кроком може бути посилення антиросійських санкцій. Європейці «розморозили» 3 мільярди євро з бельгійського депозитарію Euroclear, що є прецедентом, який став можливим завдяки новим геополітичним реаліям. Слабшання Віткоффа та посилення залежності США від європейських посередників позитивно впливає на Україну.

Для України це означає можливість зберегти розвіддані й постачання зі США та отримати першу партію зброї. Збереження антиросійських санкцій та підтримка України важливі з огляду на економічні проблеми Росії. Російський уряд визнає занепад економіки через падіння цін на нафту. Митні війни також впливають на ситуацію, створюючи невизначеність для Росії.

Спочатку Казахстан, потім Саудівська Аравія, повідомили про проблеми з бюджетом, що призвело до падіння цін на нафту. Ціни на Urals впали до 44 доларів за барель, що вказує на майбутні проблеми в Росії. ОПЕК+ може не втримати угоду через дії Саудівської Аравії, що може призвести до «нафтової війни». Кремль намагається утримати ринок КНР, пропонуючи знижки, але це не приносить надприбутків.

Російський уряд офіційно готується до найбільшого «затягування пасків», зменшивши прогноз по нафті на 20%. Мінфін РФ переглянув параметри бюджету, збільшивши дефіцит до 3,8 трильйона рублів, що наближається до ковідного антирекорду. Головний фактор падіння — «недобір нафтогазової ренти». Фонд національного надбання (ФНБ) не покриває оновлений дефіцит бюджету. Російська промисловість офіційно у рецесії. Падіння виробництва цивільної продукції та платоспроможності населення є ключовими індикаторами кризи.

Зростання ВВП впало вдвічі, сповільнилося зростання роздрібної торгівлі, а оптова торгівля почала скорочуватися. Несировинна промисловість теж сповільнюється. Американська розвідка прогнозує, що Путін стане більш прихильним до перемир’я через економічні проблеми. Диктатури виходять з економічних проблем через війну. Європейці прискорюють військове виробництво, розуміючи загрозу з боку Кремля.

Якщо Вашингтон піде шляхом Рубіо, можуть бути нові санкції, а не спроби врятувати російську економіку. Цей перегляд російського бюджету може стати не останнім. Нас чекають нові погрози та теракти, а також ще більша кількість атак на фронті. Першу «стоднівку Трампа» ми виграли, РФ втрачає «вікно можливостей» та «біситься».

Кремль намагатиметься пересварити Вашингтон з Києвом та Брюсселем. Ця перемога 1 травня для української дипломатії не фінальна, але це перемога, що фіксує значний «поворот» у світових трендах. Побажаймо цим трендам стати сталими.

Андрій Попов