ЮВІЛЕЙ З ОСОБЛИВИМ ТЕПЛОМ

Осінь приносить свою особливу атмосферу: легкий вітерець, що шепоче про завершення року; жовті, білі й червоні барви хризантем, і свіже повітря, сповнене дивовижної гармонії у зрілу пору року. Як і особисті літа Любові Артемівни ЛИННИК із Соколової Балки – сповнені тихої мудрості, припорошені сивиною, щедрі на теплі спогади. За плечима цієї жінки їх зібралося вже дев’яносто, але, здається, вони не лягли тягарем, бо Люба Артемівна донині така ж бадьора, жвава і життєрадісна, як і колись. Як в ту пору, коли щодня поспішала до колгоспної бригади: буряки сапати в полі, телят доглядати на фермі, овочі збирати з грядки чи порядкувати на току. А ще ж і вдома роботи чимало! Так за щоденною працею збігли літа, наче весняна вода. Жінка пройшла через всі життєві пори року, не втративши віри в добро, у світло милосердя і в людей. Виховала сина, діждала двох онучок, а це вже й правнук іноді забігає у двір – до бабусі по цукерки.

Сьогодні і родина, й односельці, і працівниці виконкому нашої громади завітали до Люби Артемівни, аби щедро засипати букетами осінніх квітів та подарунками, і щиро мовити: з ювілеєм вас, шановна! Зі славним 90-річчям! Хай жовтнева пора дарує не похмуре небо, а тепле сонечко! Хай ще довго-довго не підводить здоров’я і буде привід для посмішок! Хай стежина долі надійно поведе від дев’яностої осені аж до славного сторіччя.

У відповідь Люба Артемівна лиш скромно посміхалася, бо не звично їй бути в центрі такої уваги! Дякувала гостям за теплі побажання, з любов’ю тримаючи в руках святковий коровай, прикрашений кетягами калини і вишитим рушником, а зверху – поважною цифрою «90». Хай у майбутті Люби Артемівни таких ювілеїв буде ще багато!

ПРЕССЛУЖБА ГРОМАДИ