Земельний податок: з якої дати юридична особа сплачує після придбання орендованої ділянки?Питання сплати земельного податку для юридичних осіб, які придбали земельну ділянку державної або комунальної власності, що раніше перебувала у них в оренді, є одним з ключових аспектів податкового законодавства. Головне управління ДПС в Одеській області надає роз’яснення щодо цього важливого аспекту, посилаючись на чинні норми Податкового кодексу України (ПКУ) та Земельного кодексу України (ЗКУ).Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, плата за землю є обов’язковим платежем у складі податку на майно. Вона може справлятися у двох формах: земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Ці два види платежів мають різні правові підстави та моменти нарахування.Земельний податок, визначений підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, є обов’язковим платежем, що стягується з власників земельних ділянок, земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Важливо розуміти, що статус власника чи постійного користувача є визначальним для нарахування саме земельного податку.Натомість, орендна плата (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПКУ) є обов’язковим платежем за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності, що надана на умовах оренди. Таким чином, орендна плата стягується з землекористувачів (орендарів) за право користування землею до моменту набуття ними права власності на цю ділянку.Пунктом 269.1 статті 269 ПКУ чітко встановлено, хто є платниками плати за землю. До них належать:

• Платники земельного податку (підпункт 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 ПКУ):
• Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (підпункт 269.1.1.1 підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 ПКУ);
• Землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (підпункт 269.1.1.2 підпункту 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 ПКУ).
• Платники орендної плати (підпункт 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПКУ):
• Землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об’єкти оподаткування платою за землю, згідно з пунктом 270.1 статті 270 ПКУ, також диференціюються:

• Об’єкти оподаткування земельним податком (підпункт 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПКУ):
• Земельні ділянки та земельні частки (паї), які перебувають у власності (підпункт 270.1.1.1 та 270.1.1.2 підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПКУ);
• Земельні ділянки державної та комунальної власності, що перебувають у володінні на праві постійного користування (підпункт 270.1.1.3 підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПКУ).
• Об’єкти оподаткування орендною платою (підпункт 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПКУ):
• Земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Ключовим моментом у зміні статусу платежу є державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, право власності, постійного користування та право оренди на земельну ділянку виникають лише з моменту державної реєстрації цих прав. Процедура оформлення права власності та користування земельною ділянкою здійснюється відповідно до Закону України