Видатний український селекціонер, засновник і один з архітекторів українського садівництва, Володимир Симиренко, залишив після себе не лише наукову спадщину, а й трагічну історію боротьби та непереборного прагнення до розвитку України. Його ім’я міцно асоціюється з легендарними яблуками Симиренка, що стали символом українського саду. Однак, за цим символом стоїть особиста трагедія цілої родини, що стала жертвою жорстоких радянських репресій. Володимир Симиренко був розстріляний у вересні 1938 року, а його справа стала яскравим прикладом знищення української інтелектуальної та творчої еліти, яку режим прагнув зламати.

Родина Симиренків століттями відігравала ключову роль у промисловому, науковому та культурному житті України. Батько Володимира, Левко Симиренко, був також видатним помологом та засновником українського промислового садівництва. Його наукові праці та практична діяльність заклали фундамент для розвитку садівництва в Україні. Володимир Симиренко гідно продовжив справу батька, розвиваючи наукову школу і вносячи значний внесок у селекцію нових сортів плодових культур. Його талант і відданість справі дозволили Україні посісти провідні позиції у світовому садівництві. Проте, їхні досягнення та вплив викликали занепокоєння у тоталітарного режиму, який прагнув придушити будь-яку форму незалежної думки чи ініціативи.

Наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років радянська влада посилила політику “зачистки” української еліти. Ця кампанія була спрямована на фізичне знищення або залякування тих, хто міг становити потенційну загрозу радянській ідеології та контролю. Серед жертв були вчені, письменники, митці, політики – увесь цвіт української нації, який сьогодні відомий як “Розстріляне відродження”. Володимир Симиренко, як видатний український селекціонер і патріот, став однією з мішеней цієї варварської політики. Його звинуватили у вигаданих “шкідництві” та “антирадянській діяльності”, що було типовою практикою НКВС для ліквідації незгодних або просто талановитих людей, особливо тих, хто мав вплив у суспільстві.

🥲Радянська влада проводила зачистку української еліти: братів Левка Симиренка було страчено, його самого застрелили, сина Володимира розстріляли, виконавши присуд. Цей випадок не був поодиноким. Уся родина Симиренків зазнала нищівних ударів від тоталітарної машини. Брати Левка Симиренка були страчені, його самого застрелили у власному будинку, а Володимира Симиренка, як уже згадувалося, було розстріляно після безпідставного доносу та абсурдного судового процесу. Жорстокість, з якою розправлялися з цими людьми, не знала меж. Їхні життя були обірвані лише тому, що вони любили Україну і прагнули її розвитку, а також збереження української ідентичності.

Наслідки цих радянських репресій були катастрофічними для України. Було знищено цілі наукові школи, перервано передачу знань та досвіду. Багато років знадобилося, щоб відновити втрачене. Однак, пам’ять про Володимира Симиренка та його внесок у розвиток садівництва не зникла. Його сорт яблук Симиренка продовжує рости і плодоносити на українських землях, нагадуючи про велич духу українського народу та ціну, яку довелося заплатити за прагнення до свободи та розвитку. Ця історія слугує важливим нагадуванням про те, наскільки тендітною є свобода і наскільки важливо пам’ятати про тих, хто віддав своє життя за майбутнє. Український селекціонер Володимир Симиренко назавжди залишиться в пам’яті як символ незламності духу перед лицем тоталітарної системи.

👉Підписатися|Переяслав.City|YouTube|Facebook|Instagram👈