Ескалація ядерної загрози: Огляд світових арсеналів у 2024-2025 роках

У 2024 році майже всі дев’ять ядерних держав – США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, КНДР та Ізраїль – активно модернізували свої ядерні арсенали. Проводилося оновлення існуючих озброєнь, а також розробка і додавання нових зразків ядерної зброї.

Загальна кількість ядерних боєголовок у світі на січень 2025 року становила приблизно 12 241 одиницю, з яких близько 9614 перебували у військових арсеналах і були призначені для можливого використання. Близько 3912 боєголовок розміщувалися на ракетах і літаках, а решта зберігалася на центральних складах.

Приблизно 2100 боєголовок перебували у стані підвищеної бойової готовності. Переважна більшість з них належала Росії та США, хоча Китай також почав зберігати частину боєголовок на ракетах у мирний час.

Варто зазначити, що після закінчення холодної війни демонтаж ядерних боєголовок відбувався швидше, ніж їх розміщення, що призводило до загального скорочення ядерних арсеналів. Однак, за прогнозами експертів, найближчими роками ця тенденція може змінитися, оскільки темпи скорочення сповільнюються, а розміщення ядерної зброї прискорюється.

Ядерна зброя: Зростання напруженості між США, Росією та Китаєм

Росія та США володіють близько 90% всіх ядерних боєголовок у світі. Їхні арсенали залишалися відносно стабільними до 2024 року, проте обидві країни активно реалізують масштабні програми модернізації, що може призвести до збільшення кількості та різноманітності ядерних озброєнь. З закінченням терміну дії договору СНО-III у лютому 2026 року, кількість розгорнутих стратегічних боєголовок може значно зрости. Це збільшення кількості ядерної зброї викликає занепокоєння у світової спільноти.

Програма модернізації ядерної зброї США стикається з проблемами планування та фінансування. Додаткові нестратегічні озброєння можуть ускладнити реалізацію програми. У Росії модернізація також відбувається із затримками, зокрема, затримується введення в дію нової МБР “Сармат”. Незважаючи на це, очікується зростання ядерних озброєнь як у США, так і в Росії.

Збільшення ядерного потенціалу може бути пов’язане з оснащенням ракет великою кількістю боєголовок і поверненням до експлуатації раніше звільнених шахт. У США посилення ядерного потенціалу пов’язане з відповіддю на дії Китаю, що також впливає на загальний баланс сил у світі. Розвиток ядерної зброї Китаєм стає все більш значущим фактором у глобальній безпеці.

Зростання потенціалу Китаю у сфері ядерної зброї

За оцінками SIPRI, Китай має у своєму розпорядженні щонайменше 600 боєголовок. З 2023 року ядерний арсенал Китаю збільшується приблизно на 100 боєголовок на рік. На січень 2025 року завершено будівництво близько 350 нових шахт у північних пустелях і східних горах країни. Очікується, що до 2030-х років Китай може мати порівнянну кількість МБР зі США або Росією, хоча навіть 1500 боєголовок у 2035 році становитимуть лише третину від поточних запасів Росії та США. Це створює нові виклики для глобальної ядерної безпеки.

Ситуація у Великій Британії, Франції, Індії та Пакистані, Північній Кореї та Ізраїлі також заслуговує на увагу.

Велика Британія поки що не збільшила арсенал, але планує це зробити. Новий лейбористський кабінет підтвердив наміри побудувати чотири нові підводні човни та оновити арсенал. Однак уряд стикається з операційними та фінансовими труднощами.

Франція продовжує розробку нових підводних човнів і крилатих ракет, а також покращує наявні системи. Індія і Пакистан продовжують розвивати системи доставки і розширювати виробничі потужності. Індійські ракети нового покоління можуть нести ядерну зброю навіть у мирний час. Ці країни активно працюють над удосконаленням своїх ядерних можливостей.

На початку 2025 року напруженість між Індією і Пакистаном призвела до короткочасного військового конфлікту. Було завдано ударів по об’єктах, пов’язаних із ядерною інфраструктурою, і активно поширювалася дезінформація. Цей конфлікт продемонстрував небезпеку ескалації ядерної напруженості.

КНДР робить ставку на ядерні сили як центральний елемент своєї стратегії. За оцінками SIPRI, у країни близько 50 зібраних боєголовок і матеріали для ще 40. Південна Корея попередила про завершальну стадію розробки тактичної ядерної зброї. У листопаді 2024 року Кім Чен Ин закликав до “безмежного” нарощування ядерного потенціалу. Це викликає занепокоєння у міжнародної спільноти.

Ізраїль, який офіційно не визнає наявності ядерної зброї, мабуть, продовжує її модернізацію. У 2024 році проведено випробування ракетного двигуна, можливо пов’язаного з балістичними ракетами “Єрихон”, і триває модернізація реактора в Дімоні.

Криза контролю над озброєннями

Директор SIPRI Ден Сміт зазначає, що двосторонній контроль між США та Росією перебуває у стані глибокої кризи. Договір СНО-III залишається чинним до 2026 року, але ознак його продовження або заміни немає. Дональд Трамп наполягає, що новий договір має включати обмеження для Китаю, що значно ускладнює перспективи переговорів. Відсутність контролю над озброєннями збільшує ризик ескалації.

Сміт підкреслює, що гонка озброєнь сьогодні пов’язана з великими ризиками. Швидкий розвиток технологій – ШІ, кіберзброя, космос, квантові системи – радикально змінює принципи стримування і оборони. Нові технології можуть вплинути на вразливість ядерних арсеналів, прискорити ухвалення рішень у кризах і збільшити ризик помилок або технічних збоїв. Ці фактори роблять ситуацію ще більш непередбачуваною.

На думку Сміта, старі методи кількісного контролю більше не працюють. Складність ситуації робить поняття “переваги” в перегонах менш вимірним, а управління – більш важким.

Розширення ядерних амбіцій інших країн

У Східній Азії, Європі та на Близькому Сході активізувалися обговорення ядерної стратегії. У 2024 році Білорусь і Росія підтвердили розміщення ядерної зброї на білоруській території. Деякі країни НАТО висловили готовність розмістити американські ядерні озброєння, а Еммануель Макрон закликав надати французькому стримуванню європейський вимір. Ці обговорення свідчать про зростаючу напруженість у світі.

Дослідник SIPRI Метт Корда зауважив, що ядерна зброя нібито не гарантує безпеку. На його експертну думку, конфлікт між Індією та Пакистаном показав, що вона не запобігає війні, але підвищує ризик ескалації та катастрофічних помилок.

Загострення глобальної нестабільності у світі

56-е видання SIPRI Yearbook фіксує подальше погіршення міжнародної обстановки. Тривають війни в Україні, Газі та інших регіонах, посилюються геополітичні розколи. Перемога Дональда Трампа на виборах створює додаткову невизначеність щодо майбутньої зовнішньої політики США. Усі ці фактори роблять світ більш нестабільним і небезпечним.

Крім ядерних питань, звіт містить дані про світові військові витрати, торгівлю зброєю, миротворчі операції, конфлікти, кіберзагрози та безпеку в космосі.