Вчені готуються всерйоз переглянути звичний нам кругообіг води в природі. Можливо, до нього буде включено величезний підземний резервуар всередині земної кулі, в якому вода розподілена у вигляді унікальних елементів. Ця ідея про існування гігантського підземного океану, що зберігається в глибинах мантії, довгий час була предметом наукових дискусій, але тепер вона набуває все більшої підтримки завдяки новим відкриттям.

Ще з 2009 року геологи досліджували мінерал рингвудит, що знаходиться на глибині від 400 до 600 кілометрів під землею. Цей унікальний мінерал здатен утримувати величезну кількість води, спресовану під колосальним тиском у формі гідроксильних іонів. Один з провідних дослідників, Грем Пірсон, вже тоді висловлював припущення про зв’язок цієї води з динамікою тектонічних плит. Відкриття рингвудиту стало ключовим моментом у розумінні того, як вода може існувати в таких екстремальних умовах.

Подальші дослідження, зокрема знахідка рингвудиту в Ботсвані у 2022 році, значно зміцнили цю гіпотезу. Ці знахідки дали вченим вагомі підстави припустити, що води в земній мантії не просто багато, а її кількість може бути співмірною з обсягом води, що міститься у світовому океані на поверхні. Це припущення відкриває нові горизонти для вивчення гідрологічного циклу планети.

Внаслідок цих відкриттів, наукова спільнота вже ставить під сумнів усталені уявлення про глобальний водний цикл. Стає очевидним, що він може бути набагато глибше і сильніше пов’язаний із тектонічною активністю планети, ніж вважалося раніше. Цей підземний океан, що складається з води, ув’язненої в мінералах, може відігравати ключову роль у регулюванні геологічних та кліматичних процесів Землі. Він є не просто ізольованим резервуаром, а активним компонентом планетарної системи.

Фахівці вважають, що “підземний океан може бути джерелом глибоководного циклу, який має вирішальне значення для функціонування планети”, підкреслюючи його важливість для довгострокової стабільності Землі. Ці нові дані вимагають перегляду багатьох підручників і моделей, що описують внутрішню будову нашої планети та її еволюцію. Розуміння механізмів, за якими ця вода взаємодіє з мантією та впливає на рух тектонічних плит, є наступним великим кроком у геофізиці.

Як внутрішнє ядро Землі впливає на тривалість доби

Окрім відкриття підземного океану, нещодавні дослідження також пролили світло на інший захоплюючий аспект внутрішньої динаміки Землі. Вчені з’ясували, що зміни всередині внутрішнього ядра планети мають прямий вплив на тривалість земної доби. Були виявлені структурні зміни на поверхні внутрішнього ядра, а також зміни в його русі та обертанні. З цих спостережень було зроблено висновок, що в довгостроковій перспективі ці процеси всередині Землі можуть змінювати швидкість її обертання, відповідно впливаючи на тривалість доби. Ці відкриття лише підкреслюють складність і взаємозв’язок усіх процесів, що відбуваються як на поверхні, так і в глибоких шарах нашої унікальної планети.