Які настрої переважали серед українців впродовж 14-20 червня 2025 року

Mactrunk/Depositphotos

Останні дані свідчать, що упродовж тижня з 14 по 20 червня 2025 року в українських соціальних мережах переважали гнівні настрої українців. Цей період відзначився значним емоційним напруженням, викликаним низкою ключових подій.

Серед головних причин такого емоційного стану українців були резонансні заяви міжнародних лідерів, які викликали бурхливу реакцію в суспільстві. Дослідження громадської організації CAT-UA детально вивчало, які настрої українців домінували в інформаційному просторі України в зазначений період. Фахівці організації проаналізували масив даних, щоб виявити провідні емоції та фактори, що їх зумовили, надаючи цінну інформацію про суспільні настрої.

Тривога

Тривожні настрої українців були зафіксовані у 16,4% дописів. За висновками аналітиків, це було пов’язано з постійними очікуваннями нових атак з боку противника, а також з побоюваннями щодо можливого військового наступу з північного напрямку та просуванням окупаційних сил у прикордонних регіонах. Така невизначеність і загроза значно посилювали відчуття тривоги серед населення.

Гнів

Найбільш поширеними були гнівні настрої українців, що спостерігалися у 39,9% дописів, присвячених темі війни. Ця емоція була спровокована масованою атакою на столицю у ніч на 16 червня, яка призвела до значних руйнувань та жертв. Крім того, на гнівну реакцію вплинули провокаційні висловлювання деяких світових лідерів та цинічні виправдання ракетних ударів по мирних українських містах з боку країни-агресора. Ці події викликали потужну хвилю обурення в соціальних мережах України.

Сум

Дослідники також відзначили значну кількість дописів із сумними настроями – їхня частка становила 15%. Ця емоція була особливо вираженою у зв’язку із втратами, спричиненими атаками по українських містах. Сум посилювався публікаціями про пошук зниклих безвісти та трагічними новинами про загибель мобілізованих, що глибоко торкнулося багатьох українців.

Радість

Позитивні, більш піднесені настрої українців були присутні у 11,8% дописів. Приводом для радості стали такі події, як відзначення Дня Батька, успішні операції з ураження ворожих об’єктів та радісні новини про звільнення українських захисників з полону. Ці моменти дарували надію та відчуття перемоги в умовах постійних викликів.

Крім того, настрої українців поліпшували нові заяви про міжнародну підтримку та оголошення санкцій проти агресора та допомоги Україні з боку країн-партнерів. Ця підтримка була сприйнята як важливий крок до стабілізації та зміцнення позицій України.

Гордість

Гордість була відстежена у 7% дописів. На честь Дня Батька українці висловлювали щиру гордість за батьків, які мужньо служать у Збройних Силах України. Також українське суспільство продовжує пишатися успішними операціями, проведеними українськими спецслужбами, що підкреслює високий бойовий дух та ефективність дій захисників.

Надія

Аналіз публікацій у соціальних мережах України показав, що найчастіше українці висловлюють сподівання на подальшу підтримку з боку європейських та американських партнерів, а також на важливі дипломатичні переговори. Загалом, такі дописи становили 4,2% від усієї вибірки, що відображає прагнення до миру та стабільності.

Окрім зазначених основних емоцій, фахівці також виокремили дописи, у яких переважали вдячність (2,7%), втома (1,7%) та сміх (1,2%). Ці емоції також є важливою складовою загального емоційного стану українців.

Як проводили дослідження?

Організація CAT-UA щоденно використовує автоматизовані системи моніторингу для вивантаження повного масиву згадувань військових термінів. Це включає понад 300 тисяч дописів за 50 ключовими пошуковими словами у таких мережах, як Facebook, TikTok, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte та Odnoklassniki (останні дві заборонені в Україні).

Із цього великого масиву повідомлень, створених користувачами з України, щоденно випадковим чином обирається 1350 дописів, що складає приблизно 0,25% від їхньої загальної кількості. Похибка вибірки, що застосовується в цьому дослідженні соцмереж, становить не більше 3%.

Зібрані дані обробляються вручну: виокремлюються користувачі з проукраїнською позицією (у середньому 85% від загальної кількості), після чого визначаються висловлені ними емоції на основі спеціальних протоколів кодування. Моніторинг також охоплює користувачів з тимчасово окупованих територій, де формується власний інформаційний контент. Цей метод дозволяє отримати об’єктивні дані про суспільні настрої.