Основу раціону рисі становлять козулі, зайці, птахи, гризуни. Іноді – молоді олені чи кабани. Взимку у Карпатах, коли високогір’я засипає снігом, тварина спускається полювати нижче.

Домашніми тваринами

Основу раціону рисі становлять козулі, зайці, птахи, гризуни. Іноді – молоді олені чи кабани. Взимку у Карпатах, коли високогір’я засипає снігом, тварина спускається полювати нижче.

Козулями, зайцями, птахами та гризунами

Основу раціону рисі становлять козулі, зайці, птахи, гризуни. Іноді – молоді олені чи кабани. Взимку у Карпатах, коли високогір’я засипає снігом, тварина спускається полювати нижче.

Лише м’ясом кабанів

Основу раціону рисі становлять козулі, зайці, птахи, гризуни. Іноді – молоді олені чи кабани. Взимку у Карпатах, коли високогір’я засипає снігом, тварина спускається полювати нижче.

“Парасольковими” називають види, збереження яких одночасно допомагає зберегти багато інших видів, які живуть у тому ж середовищі. Щоб вижити, рисі потрібні значні площі дикої природи. Захищаючи її домівку, ми зберігаємо й інші червонокнижні рослини та тварин, які там є.

Бо охорона рисі допомагає зберегти й інші види

“Парасольковими” називають види, збереження яких одночасно допомагає зберегти багато інших видів, які живуть у тому ж середовищі. Щоб вижити, рисі потрібні значні площі дикої природи. Захищаючи її домівку, ми зберігаємо й інші червонокнижні рослини та тварин, які там є.

Бо ховається під деревами

“Парасольковими” називають види, збереження яких одночасно допомагає зберегти багато інших видів, які живуть у тому ж середовищі. Щоб вижити, рисі потрібні значні площі дикої природи. Захищаючи її домівку, ми зберігаємо й інші червонокнижні рослини та тварин, які там є.

Бо захищає слабших тварин

“Парасольковими” називають види, збереження яких одночасно допомагає зберегти багато інших видів, які живуть у тому ж середовищі. Щоб вижити, рисі потрібні значні площі дикої природи. Захищаючи її домівку, ми зберігаємо й інші червонокнижні рослини та тварин, які там є.

Нині в Європі налічується 8-9 тисяч особин, з яких близько 2,5 тисячі – у Карпатському регіоні. В Україні, за оцінками WWF, залишилося близько 500 особин: 400-435 у Карпатах і 100-128 на Поліссі. Вид занесено до Червоної книги.

Близько 500

Нині в Європі налічується 8-9 тисяч особин, з яких близько 2,5 тисячі – у Карпатському регіоні. В Україні, за оцінками WWF, залишилося близько 500 особин: 400-435 у Карпатах і 100-128 на Поліссі. Вид занесено до Червоної книги.

Понад 1000

Нині в Європі налічується 8-9 тисяч особин, з яких близько 2,5 тисячі – у Карпатському регіоні. В Україні, за оцінками WWF, залишилося близько 500 особин: 400-435 у Карпатах і 100-128 на Поліссі. Вид занесено до Червоної книги.

Понад 8000

Нині в Європі налічується 8-9 тисяч особин, з яких близько 2,5 тисячі – у Карпатському регіоні. В Україні, за оцінками WWF, залишилося близько 500 особин: 400-435 у Карпатах і 100-128 на Поліссі. Вид занесено до Червоної книги.

Невідомо

Нині в Європі налічується 8-9 тисяч особин, з яких близько 2,5 тисячі – у Карпатському регіоні. В Україні, за оцінками WWF, залишилося близько 500 особин: 400-435 у Карпатах і 100-128 на Поліссі. Вид занесено до Червоної книги.

Основні загрози для рисі – втрата оселищ, зменшення кількості здобичі, тиск туризму та лісозаготівель, браконьєрство й прогалини в законодавстві.

Зменшення площі лісів

Основні загрози для рисі – втрата оселищ, зменшення кількості здобичі, тиск туризму та лісозаготівель, браконьєрство й прогалини в законодавстві.

Туризм і лісозаготівлі

Основні загрози для рисі – втрата оселищ, зменшення кількості здобичі, тиск туризму та лісозаготівель, браконьєрство й прогалини в законодавстві.

Зменшення кормової бази

Основні загрози для рисі – втрата оселищ, зменшення кількості здобичі, тиск туризму та лісозаготівель, браконьєрство й прогалини в законодавстві.

Усі варіанти

Основні загрози для рисі – втрата оселищ, зменшення кількості здобичі, тиск туризму та лісозаготівель, браконьєрство й прогалини в законодавстві.

З 2021 року, відповідно до наказу Міндовкілля, рись має статус “вразливого” у переліку видів тварин, що заносяться до Червоної книги України. Також її захищають Міжнародний союз охорони природи, Бернська конвенція, Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).

Вразливий вид

З 2021 року, відповідно до наказу Міндовкілля, рись має статус “вразливого” у переліку видів тварин, що заносяться до Червоної книги України. Також її захищають Міжнародний союз охорони природи, Бернська конвенція, Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).

Вид на межі вимирання

З 2021 року, відповідно до наказу Міндовкілля, рись має статус “вразливого” у переліку видів тварин, що заносяться до Червоної книги України. Також її захищають Міжнародний союз охорони природи, Бернська конвенція, Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).

Інвазивний вид

З 2021 року, відповідно до наказу Міндовкілля, рись має статус “вразливого” у переліку видів тварин, що заносяться до Червоної книги України. Також її захищають Міжнародний союз охорони природи, Бернська конвенція, Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).

Самці рисі потребують величезних територій – в середньому 100-200 км², що свідчить про потребу в спокійному, недоторканому середовищі. Самки потребують менше, але теж значну площу – в середньому 100-150 км².

50-100 км²

Самці рисі потребують величезних територій – в середньому 100-200 км², що свідчить про потребу в спокійному, недоторканому середовищі. Самки потребують менше, але теж значну площу – в середньому 100-150 км².

100-200 км²

Самці рисі потребують величезних територій – в середньому 100-200 км², що свідчить про потребу в спокійному, недоторканому середовищі. Самки потребують менше, але теж значну площу – в середньому 100-150 км².

500-1000 км²

Самці рисі потребують величезних територій – в середньому 100-200 км², що свідчить про потребу в спокійному, недоторканому середовищі. Самки потребують менше, але теж значну площу – в середньому 100-150 км².