Нашестя сарани швидко охоплює нові українські регіони, зокрема Дніпропетровщину. Спекотні погодні умови та тривала відсутність опадів створюють ідеальні умови для масового розмноження та міграції цих шкідників. Сарана здатна долати значні відстані, пролітаючи до 100 кілометрів за добу. Міграція може відбуватися навіть між країнами за кілька днів. За міжнародними рекомендаціями, існує кілька ефективних методів боротьби із сараною, які допомагають аграріям запобігти втраті врожаю.

Ефективні методи боротьби з нашестям сарани

1. Профілактика та моніторинг. Ключовим аспектом є раннє виявлення шкідників. Регулярні обстеження територій, де може розмножуватися сарана, а також відстеження погодних умов та загального стану екосистем є критично важливими. Оптимальний час для моніторингу — ранкові години (6:00-9:00) або пізній вечір (після 18:00), коли сарана найменш активна і сідає на верхівки рослин. Порогові показники для виявлення личинок нестадних кобилок становлять 5-10 екземплярів/м², а для італійського пруса — 2-5 екземплярів/м².

2. Хімічний захист. Цей метод залишається основним для контролю масових роїв сарани. Найчастіше застосовують органофосфатні препарати у невеликих, але концентрованих дозах. Хімічна обробка забезпечує високу ефективність з мінімальним впливом на навколишнє середовище, за умови дотримання інструкцій щодо дозування та термінів внесення. Детальнішу інформацію про дозволені хімікати можна знайти на спеціалізованих аграрних ресурсах.

3. Біологічні методи. Цей підхід передбачає використання природних ворогів сарани для контролю її популяції без шкоди для екосистеми. Важливу роль відіграють птахи, такі як лелеки, граки, шпаки, качки та чайки, які активно знищують дорослих особин. Також яйця сарани поїдаються личинками жужелиць, а личинки мух-бренівок (родина Bombyliidae) знищують яйця різних видів сарани.

Міжнародний досвід боротьби з нашестям сарани

Ефективна боротьба із сараною вимагає комплексного підходу, що включає:

• раннє виявлення та ідентифікацію популяцій шкідників;

• оперативне реагування на загрози;

• міжнародну координацію спільних дій;

• впровадження інноваційних технологій контролю;

• суворе дотримання екологічних та природоохоронних норм.

Застосування цих комплексних заходів дозволяє мінімізувати збитки для сільського господарства та зберегти крихкий екологічний баланс, захищаючи врожай від знищення сараною.