Як вберегтися від гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь: Поради та рекомендації

Влітку, на жаль, зростає ризик виникнення гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь. Це пов’язано з тим, що продукти харчування та вода можуть бути забруднені збудниками цих захворювань. Тому, важливо знати, як вберегти себе та свою родину від цих неприємностей.

Гострі кишкові інфекції – це група захворювань, які супроводжуються інтоксикацією та ураженням шлунково-кишкового тракту. Вони передаються від хворої людини до здорової. До цієї групи входять дизентерія, сальмонельоз, черевний тиф, паратифи, холера, харчові токсикоінфекції, вірусний гепатит А, ротавірусний ентерит, норовірусна інфекція та інші. Збудниками кишкових інфекцій є бактерії та віруси. Останні все частіше викликають захворювання, особливо у дітей. Всі ці хвороби об’єднує те, що збудник перебуває та розмножується в кишечнику людини або тварини. Інфекція передається фекально-оральним шляхом: збудник з кишечника хворої людини потрапляє у зовнішнє середовище, а потім через рот – у шлунково-кишковий тракт здорової людини. Більшість гострих кишкових інфекцій мають спорадичний характер, але за сприятливих умов можуть викликати епідемії.

Особливо небезпечні епідемії холери, черевного тифу та гепатиту А. Збудники хвороб зазвичай не розмножуються у зовнішньому середовищі. Однак, деякі збудники дизентерії та сальмонельозу можуть пристосовуватися до несприятливих умов, розмножуватися та накопичуватися у великих кількостях у харчових продуктах. Перебіг цих захворювань схожий на харчові отруєння.

Хвороботворні мікроорганізми можуть потрапити в організм людини з їжею, водою, а також через брудні руки та предмети побуту.

Харчові отруєння (інтоксикації) – це гострі захворювання, які виникають внаслідок вживання їжі, що містить отруйні речовини мікробної та немікробної природи. Серед харчових отруєнь мікробного походження виділяють токсикоінфекції та харчові токсикози. У першому випадку хворобу викликають мікроорганізми та токсини, які накопичилися у великих кількостях в продукті. У другому випадку – токсини, вироблені мікробами, за відсутності збудника в харчовому продукті. На відміну від кишкових інфекцій, харчові отруєння виникають швидко, мають короткий інкубаційний період, легкий перебіг та нетривалу тривалість. Проте, в окремих випадках, особливо у дітей, вони можуть мати важкий характер та призвести до смерті. Харчові отруєння не передаються від людини до людини.

Які ж ознаки гострих кишкових захворювань та харчових отруєнь? Хвороба проявляється не одразу, а після інкубаційного періоду. Він різний для різних інфекцій: від 2-7 днів при дизентерії, до декількох годин при холері, декількох годин при харчових токсикоінфекціях, 7-25 днів при черевному тифі, 15-50 днів при гепатиті А. Наприкінці інкубаційного періоду може з’явитися слабкість, головний біль, відсутність апетиту. Потім проявляються характерні ознаки: нудота, блювання, болі в животі, рідке випорожнення, іноді з домішками слизу і крові, підвищення температури. При гепатиті А характерні жовтяниця шкіри та слизових оболонок, потемніння сечі.

Дотримання правил особистої гігієни, зокрема регулярне миття рук, є запорукою зменшення захворюваності кишковими інфекціями. Руки слід мити перед їжею, приготуванням їжі, після кожного відвідування туалету. Важливо мити руки правильно: змочити водою, намилити, розтерти мило до утворення піни, змити піну. Повторити процедуру двічі-тричі. Мити не лише долоні, а й між пальцями. Бруд з-під нігтів видаляти щіточкою. Особливо ретельно повинні стежити за чистотою рук працівники закладів освіти, оздоровлення та відпочинку дітей, а також ті, хто працює з приготуванням та реалізацією харчових продуктів.

Важливе значення в профілактиці гострих кишкових захворювань має дотримання санітарних правил приготування та зберігання їжі. Рекомендується не тримати на кухні нічого зайвого. Кухонні меблі повинні бути вкриті пластиком, що легко миється. Стіни на висоту 1,5 метра від підлоги краще обкласти плиткою або пофарбувати олійною фарбою. Для сміття необхідно мати відро з кришкою. Виносити сміття слід щодня, а відро ретельно мити.

Треба мати окремі дошки для обробки сирого м’яса та риби, сирих овочів, вареного м’яса та риби, хліба. Кухонне приладдя і посуд слід мити гарячою водою після кожного приготування їжі, а м’ясорубку після миття ошпарити окропом. Зберігають посуд у недоступному для мух місці.

Ще до того, як продукти потраплять на кухню, треба запобігти їх забрудненню мікроорганізмами. Продукти, які не підлягають термічній обробці (ковбасу, масло, сир тощо), упаковують окремо від сирого м’яса, риби, напівфабрикатів та зберігають на окремих полицях холодильника.

Овочі, фрукти, ягоди, які будуть споживатися в сирому вигляді, слід мити в проточній воді. Продукти, що швидко псуються, зберігають у холодильниках при температурі не вище +6°С. Існує певний термін їх зберігання, і необхідно його суворо дотримуватись. Так, м’ясний фарш можна тримати в холодильнику не більш як 6 годин; торти, тістечка, м’ясні напівфабрикати – 36 годин; смажені котлети – 24 години; варені ковбаси – 48 годин.

Молоко перед надходженням до торговельної мережі піддається пастеризації. Розливне молоко (куплене на базарі) слід обов’язково прокип’ятити. У поширенні гострих кишкових інфекцій не остання роль належить мухам. Треба пам’ятати, що в чистому приміщенні мухи не затримуються.

Фактором передачі кишкових інфекцій може бути вода. Найбезпечнішою є вода з централізованого водопроводу, бо її очищають та знезаражують хлором. Замкнута система водопроводу виключає забруднення води хвороботворними мікроорганізмами.

Шахтні колодязі у сільських населених пунктах слід розташовувати якнайдалі від можливого джерела забруднення (на відстані 20-30 метрів від дворових вбиралень, вигрібних ям, смітників). Отвір криниці слід щільно закривати кришкою і брати з неї воду тільки громадським відром.

Миргородське районне управління ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області