Після початку війни, Національний банк України (НБУ) запровадив обмеження на купівлю валюти, що допомогло стабілізувати фінансову систему.

Проте, не всі задоволені цими обмеженнями, і компанії шукають способи їх обійти. Лазівки в законодавстві використовуються фінансовими компаніями для обходу обмежень.

Раніше вже описувалось виведення капіталу за кордон за допомогою облігацій уряду США. Існує інша схема, яка дозволяє бізнесу купувати валюту через облігації уряду України.

Під тиском НБУ та МВФ, регулятор планує припинити дію цієї схеми до кінця червня 2025 року.

Як працює схема

Обмеження НБУ забороняють компаніям купувати валюту без зовнішньоекономічної діяльності. Проте, бізнес хоче купувати валюту для страхування від валютних ризиків.

Цей попит створив схему обходу обмежень НБУ. В основі схеми – облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) в євро та доларах.

Експортер, отримавши валютну виручку, купує валютні ОВДП, які скоро будуть погашені.

Потім експортер продає ці ОВДП на позабіржовому ринку за гривню, за вищим курсом. Різниця може сягати 30-50 копійок за долар чи євро.

Ці облігації купують фінансові компанії з брокерськими ліцензіями (на баланс інвестиційних фондів) і перепродають тим, хто хоче купити валюту в обхід обмежень НБУ. Продаж відбувається поза біржею.

При погашенні ОВДП, великі компанії та фізичні особи отримують валюту від Міністерства фінансів.

Схема має кілька наслідків: експортери продають валюту за вищим курсом, зменшується пропозиція валюти на міжбанківському ринку, і компанії обходять обмеження, а фінансові посередники заробляють на перепродажі валютних ОВДП.

Усі учасники схеми виграють, крім НБУ та валютних резервів України.

“Це зменшує пропозицію валюти на ринку та посилює тиск на резерви”, – пояснили в НБУ.

Хто учасники

У 2025 році середньомісячні обсяги угод з валютними ОВДП становили 486 млн дол. та 196 млн євро. Обсяг операцій з ОВДП в євро зріс утричі.

В НБУ оцінюють вартість таких схем для валютного ринку у 150 млн дол. на місяць.

За перші чотири місяці 2025 року обсяг позабіржових операцій з купівлі-продажу валютних ОВДП за гривню становив 62,7 млрд грн.

Серед учасників схем є “МХП”, “Київстар”, “Кернел” та інші.

Наприклад, найбільшими покупцями доларової облігації були компанії групи “МХП”, “Сантрейд”, “Кернел трейд” та “Укролія”.

Ці компанії – експортери, які продали облігації фінансовим посередникам за завищеним курсом.

Фінансові посередники перепродали облігації іншим компаніям, зокрема “Водафон”, “Українська автомобільна корпорація”, “Вигідна покупка” та фізичним особам.

При погашенні облігацій, компанії отримають долари, обійшовши обмеження НБУ.

Інший приклад стосується ОВДП в євро, де серед експортерів були “Кернел трейд”, “Вінницька птахофабрика”, компанії родини Петра Порошенка.

Серед компаній, які обійшли обмеження НБУ, були “Київстар”, “Карлсберг”, “Розетка” та “Вестерн Рент Компані”.

Найбільшими фінансовими компаніями, які перепродавали валютні ОВДП, були ICU, “Профі-Т Цінні Папери”, “БТС Брокер”, “Конкорд Кепітал” та “Домінанта трейд”.

Небанківські фінансові посередники, які продають валютні ОВДП за гривню Інфографіка:

На групу ICU припадає половина операцій з продажу валютних облігацій за гривню.

У відповідь на запит ЕП у групі ICU підтвердили, що продають валютні ОВДП за гривню, проте відмовилися називати розмір комісії за ці послуги. У разі, якщо такі операції заборонять у майбутньому, компанія буде виконувати це рішення. “ICU буде суворо дотримуватись положень чинних нормативних актів регуляторів, як і завжди це робить у своїй діяльності“, – додали там.

Раніше Нацбанк підозрював ICU та “Домінанта Трейд” в організації іншої схеми – з виведення капіталу за межі України за допомогою облігацій США. Тоді регулятор навіть розіслав українським банкам листи з попередженнями щодо ризиків співпраці з цими фірмами.

Схему з виведення капіталу за допомогою американських трежеріс зупинили рішенням НКЦПФР. Аналогічне рішення щодо валютних ОВДП комісія має ухвалити найближчим часом.

Кінець епохи валютних облігацій

Національний банк заборонив банкам продавати валютні облігації за гривню ще у березні 2022 року. Проте заборонити проводити такі операції небанківським компаніям там не можуть, оскільки їхню діяльність регулює НКЦПФР.

“НБУ неодноразово звертався до НКЦПФР з пропозиціями унеможливити подібні операції”, – повідомили у пресслужбі Нацбанку. Зрештою, така вимога перекочувала з міжвідомчих документів до меморандуму з МВФ.

Вона там з’явилася ще 2023 року, але спочатку формулювання було загальним: “узгодити заходи валютного контролю операцій з цінними паперами з операціями в банківській системі”. З кожним наступним переглядом формулювання ставало конкретнішим.

У лютому 2025 року з’явилася зовсім пряма вимога – обмежити позабіржові операції на вторинному ринку для небанків та їхнє виконання тільки через Розрахунковий центр. Її виконання вже декілька разів зривалося за строками”, – повідомив ЕП співрозмовник, який брав участь в переговорах з МВФ.

За його словами, через це, а також інші накопичені питання (неповернення коштів клієнтам “Фрідом фінанс Україна”, потенційний конфлікт інтересів та зволікання з проведенням перевірки членів комісії) голова НКЦПФР Руслан Магомедов може залишитися без посади. Наразі в Офісі президента активно шукають йому заміну. Цю ж інформацію підтверджують ще декілька співрозмовників ЕП у фінансових регуляторах.

10 червня НКЦПФР провела відкрите обговорення проєкту рішення, яке забороняє позабіржові операції небанків з валютними ОВДП за гривню. У разі його ухвалення вже з 30 червня обходити валютні обмеження Нацбанку за допомогою облігацій уряду стане неможливо.

Згодом у минуле відійдуть і самі валютні облігації. Як повідомив ЕП співрозмовник у Міністерстві фінансів, відомство планує поступово відмовитися від запозичень у валюті на внутрішньому борговому ринку. “Зараз у нас десь три мільярди доларів внутрішнього валютного боргу. Ми хочемо щороку зменшувати цей показник на мільярд і у 2028 році прийти до того, щоб їх не було взагалі”, – розповів він.

Однією з підстав ухвалення такого рішення у Мінфіні назвали саме зволікання НКЦПФР у боротьбі з використанням ОВДП для обходу валютних обмежень. Проте це не єдина причина.

В уряді вважають внутрішні облігації, номіновані у доларах та євро, “спадком епохи Януковича”. “Ми мали відмовитися від них ще у 2022 році”, – зазначив співрозмовник у Мінфіні та додав, що валютні ОВДП відходитимуть у небуття поступово передусім тому, що вони, а не гривневі, мають підвищений попит серед громадян.