Кредити залишаються популярним фінансовим інструментом серед українців, хоча нерідко перетворюються на боргову пастку. Особливо, якщо неуважно прорахувати власні фінансові можливості та взяти позику під непідйомний відсоток.

Споживчі кредити користуються дедалі більшою популярністю серед українців, і для когось вони є зручним інструментом для купівлі дороговартісних речей, для когось – “рятівним колом” до зарплати, а для декого – фінансовою пасткою, що занурює у кругообіг боргів. Українці використовують кредити з різною метою, як-от відпустка, купівля гаджетів чи побутової техніки. Споживчі кредити в Україні пропонують як банки, так і небанківські фінансові установи, зокрема мікрофінансові організації (МФО), з відчутно різними умовами та відсотковими ставками. Розглянемо детальніше, на що українці беруть кредити та як уникнути боргової пастки.

Кредити в Україні пропонують як банки, так і небанківські фінансові установи, зокрема мікрофінансові організації. І умови користування, як і відсоткові ставки, у них відчутно різняться. Українці використовують кредити з різною метою. До прикладу, киянка Марія поділилася з УНІАН своїм досвідом: жінка каже, що використала кредитні кошти під час відпустки, адже відкласти потрібну суму заздалегідь не вдалося.

“Відпустка – один раз на рік, тому вирішила не відмовляти собі у бажаній подорожі, а додати суму, якої не вистачає, з кредитної картки. Витратила такий обсяг коштів, який можу без зусиль погашати невеликими сумами щомісяця, аби це не стало головним болем”, – ділиться співрозмовниця. Мешканець Київщини Сергій розповідає, що активно користується банківськими програмами розстрочки, купуючи гаджети та побутову техніку.

“Чимало банків пропонують розбиття вартості товару на досить довгий термін – до року чи більше, тому щомісячні платежі можуть бути зовсім непомітними. До того ж за такі розстрочки не сплачуються відсотки”, – каже чоловік. Сергій додає, що ставиться до кредитів з обережністю і тверезо оцінює свої можливості. За його словами, в нього є знайомі, які занадто захоплюються використанням кредитних коштів і згодом опиняються у боргах, а нараховані відсотки просто “з’їдають” щомісячні платежі. Тому таким людям доводиться переказувати на кредитні картки усю зарплату, а далі знову користуватися нею, що призводить до замкненого кредитного кола.

На що українці беруть кредити

За словами начальника Управління кредитних продуктів Unex Bank Олександра Алимова, після гострого “шоку” 2022 року попит на споживчі кредити поступово відновився і тепер майже досяг передвоєнного рівня. Цьогоріч банк вдвічі підвищив розмір максимального кредитного ліміту для клієнтів, порівняно з минулим роком — сьогодні він сягає 200 тисяч гривень для кредитних карток та 100 тисяч гривень — для розстрочки на картку. У “Ощадбанку” також відзначають стале зростання попиту на кредити в усіх сегментах, особливо у сфері споживчих кредитів, зокрема цільових програм для придбання енергоефективних та енергонезалежних товарів. З початку війни змінилися й цілі позик – великої популярності почали користуватися екофлоу, різноманітні зарядні пристрої та інші товари для забезпечення енергонезалежності. Значна частина таких кредитів в “Ощаді” (понад 70 відсотків) видається в межах державних програм підтримки. Також зберігається інтерес до класичних споживчих продуктів – карткових кредитів і кредитів готівкою для покриття поточних потреб.

У Unex Bank додали, що найчастіше люди оформлюють кредити, щоб покрити побутові витрати – коли зарплати ще немає, але виникла потреба придбати щось терміново. Також позики потрібні у разі непередбачуваних проблем зі здоров’ям. Часто клієнти звертаються за фінансуванням для купівлі побутової електроніки, техніки або на ремонт житла. Готівкові продукти також користуються попитом серед малого бізнесу та фізичних осіб-підприємців – здебільшого для придбання авто або на комерційні потреби.

За даними Центру економічних досліджень та прогнозування “Фінансовий пульс”, станом на початок липня 2025 року обсяг кредитного портфеля фізичних осіб становив 328,5 мільярда гривень. З них найбільшу частку (77%) формували споживчі кредити, частка іпотеки склала 12%, автокредитів – 5%. Приріст споживчих кредитів з початку року ж склав 13,1%. Національний банк зазначає, що навесні цього року люди почали частіше розглядати можливість великих покупок, вважаючи їх доцільними. Як наслідок, приростав кредитний попит та, відповідно, портфелі роздрібних кредитів. Домогосподарства активно використовують банківські позики для фінансування поточних витрат. Середній чек кредиту помірний, а строки користування позиченими коштами – короткі. В НБУ зауважують, що боргове навантаження значно зросло для клієнтів із найнижчими доходами, обмежуючи їхню платоспроможність, тож вони більшою мірою покладаються на дорожчі позики небанківського сектору.

Відсотки за позиками

Реальні річні ставки за кредитними картками у банках наразі варіюються від 40% і до 100%, з пільговим періодом в середньому 62 дні. Якщо взяти кредит у 10 тисяч гривень на рік, то за 12 місяців доведеться повернути від 14 до 20 тисяч гривень. Онлайн-кредити від небанківських фінансових організацій мають значно вищі ставки, які обчислюються тисячами відсотків, де річна процентна ставка може сягати від 14 931% до 130 098%. Якщо взяти 10 тисяч гривень під 15 000%, сума боргу за рік зросте до 1,5 мільйона гривень. Втім, деякі українці й досі продовжують брати такі позики, стаючи заручниками на все життя.

У вересні правління Національного банку України ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%, що зазвичай означає незмінність банківських умов. У “Ощадбанку” запевняють, що процентні ставки за споживчими кредитами практично не змінюються, банки намагаються утримувати їх на доступному рівні, а для окремих цільових продуктів запроваджуються знижені ставки. Олександр Алимов з Unex Bank зазначає, що якщо інфляція знизиться, і НБУ поступово пом’якшить монетарну політику, кредити могли б трохи подешевшати. Проте в умовах війни й потреби у фінансуванні держбюджету відсотки, швидше за все, залишаться незмінними або навіть зростуть.

Як не втрапити у боргову пастку

Директорка з управління ризиками та член правління “Глобус Банку” Олена Єрмолова радить перед тим, як взяти кредит: переконатися, що щомісячний платіж не змусить відмовлятися від базових потреб; не планувати кредитні платежі, розраховуючи лише на гіпотетичне майбутнє зростання доходу; не брати кредити, якщо нинішні доходи вже не дозволяють підтримувати гідний рівень життя. Щоб рішення про кредит було зваженим і продуманим, з найменшими ризиками, найкраще застосовувати таку формулу: відняти від щомісячного доходу середні витрати за останній рік на їжу, проживання, одяг, транспорт, лікування (без урахування розваг та відпочинку), відкласти ще щонайменше 20% від середніх витрат на непередбачувані потреби, та оцінити ймовірність збереження доходу протягом року (не нижче 80%). Якщо залишку коштів після обов’язкових витрат вистачає для стабільних виплат, і ризик зниження доходу мінімальний, то кредит можна брати без значних ризиків. Кредит може покращити життя, але він не створить дива. Якщо грошей бракує навіть на основні потреби, не варто позичати на речі, без яких можна обійтися.

Олександр Алимов з Unex Bank нагадав про головну перевагу кредитних карток: узятий ліміт можна використовувати в межах пільгового періоду і не турбуватися про зміну ставки. У більшості банків цей період становить 62 дні, і цього зазвичай достатньо, щоб погасити борг, якщо мова про невеликі суми. Погашати можна одноразово або кількома платежами. А після повного погашення знову можна користуватися кредитним лімітом, не сплачуючи відсотки. Якщо дотримуватися платіжної дисципліни, то банк може прийняти рішення про збільшення кредитного ліміту. Однак, пам’ятайте, що радикальне збільшення кредитного ліміту – це спокуса використати дедалі більше банківських грошей, які буде складніше повернути, що призведе до вищих відсотків. Беручи кредит, витрачаємо ми спершу “чужі” гроші, а повертаємо – вже “свої”. А це значно болючіше. Відповідальне ставлення та тверезе планування власних фінансів залишаються найкращим захистом від боргової пастки.