День пам’яті загиблих на виробництві: Історія та значення

Щороку ми вшановуємо пам’ять тих, хто загинув або отримав травми на робочому місці. Ця традиція має важливе історичне підґрунтя, яке варто знати.

1984 рік: У Канаді започатковано День жалоби за загиблими працівниками після трагічної аварії на шахті в провінції Квебек, де загинули 26 шахтарів. Ця подія стала каталізатором для впровадження заходів з охорони праці.

1991 рік: Національний день жалоби офіційно визнано урядом Канади. Це стало важливим кроком у вшануванні пам’яті жертв нещасних випадків на виробництві та підтримці боротьби за поліпшення умов праці. Уряд Канади визнав важливість безпеки праці.

2002 рік: Міжнародна організація праці (МОП) вирішила встановити Міжнародний день пам’яті жертв нещасних випадків на роботі. Це був перший крок у визнанні глобального дня безпеки й здоров’я на роботі. МОП підкреслила важливість глобального підходу до безпеки праці.

2003 рік: 91-а сесія Міжнародної конференції праці офіційно затвердила Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі, який щорічно відзначається 28 квітня. Цей день став платформою для обміну досвідом та ініціативами у сфері охорони праці.

Цей захід проводиться у рамках Глобальної стратегії МОП у сфері безпеки та здоров’я на роботі. Інформаційна діяльність є одним з основних напрямків Глобальної стратегії. Мета стратегії – зробити робочі місця безпечнішими.

Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі є важливим інструментом щодо підвищення рівня інформованості про те, як сприяти підвищенню значення безпеки та здоров’я на робочих місцях. Важливо, щоб кожен працівник знав свої права та обов’язки щодо безпеки на роботі.

Вшанування пам’яті загиблих на виробництві – це не лише про минуле, а й про майбутнє. Це нагадування про те, що безпека праці має бути пріоритетом для кожного роботодавця та працівника. Забезпечення безпечних умов праці – це наш спільний обов’язок. Пам’ятаємо про важливість охорони праці.