У складні часи, коли кожна мить може виявитися вирішальною, військовослужбовці та їхні сім’ї не завжди мають можливість швидко звернутися до нотаріуса. Саме тому законодавство передбачає можливість засвідчення заповітів та доручень в особливому порядку, без звернення до нотаріуса, але з обов’язковим дотриманням чітких вимог.

Хто має право засвідчувати заповіт чи довіреність?

Відповідно до статей 245 та 1252 Цивільного кодексу України, у місцях дислокації військових частин, де відсутній нотаріус або орган, що здійснює нотаріальні дії, заповіти та доручення працівника, члена його сім’ї та члена сім’ї військовослужбовця можуть бути засвідчені командирами (начальниками) цих частин, з’єднань, установ або закладів. Такі документи мають юридичну силу, аналогічну нотаріально посвідченим.

Що необхідно знати при оформленні?

– Конфіденційність: Місце, де відбувається засвідчення, має забезпечувати дотримання нотаріальної таємниці (стаття 8 Закону «Про нотаріат»).

– Ідентифікація особи: Перед засвідченням посадова особа повинна встановити особу, яка звертається, перевірити її цивільну дієздатність та справжність намірів.

– Зміст документа: Текст має бути чітким, зрозумілим, із зазначенням дат словами.

– Заборона конфлікту інтересів: Посадові особи не можуть засвідчувати документи на себе, своїх близьких або від їхнього імені.

Оформлення заповіту – ключові вимоги:

1. Свідки: Не менше двох свідків. Вони мають бути присутніми, чути текст заповіту та власноручно підписати документ. Свідками не можуть бути: спадкоємці, їхні члени сім’ї, родичі або інші посадові особи.
2. Форма заповіту: Письмова, з обов’язковим зазначенням місця, часу та дати складання, а також місця народження заповідача. Заповіт підписується заповідачем власноручно. Якщо заповідач фізично не може підписати, за його дорученням, у його присутності та в присутності двох свідків, заповіт може підписати інша особа (п. 7 Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419). Не допускається складання заповіту через представника. Текст заповіту має бути складений таким чином, щоб уникнути двозначності під час оформлення спадщини.
3. Кількість примірників: Заповіт складається у двох примірниках: один видається заповідачу, другий – направляється для реєстрації у Спадковому реєстрі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164 (далі – Постанова № 164).

Посвідчення довіреності

– Текст довіреності: Має містити місце і дату складення (підписання), повну інформацію про обидві сторони (включаючи дані адвоката, якщо довіреність на нього), строк дії. Якщо термін дії не визначено, вона діє до припинення. Довіреність без дати посвідчення недійсна.

– Підпис довірителя: Обов’язковий у присутності посадової особи, яка посвідчує довіреність. Якщо довіритель не може підписати, підписує інша особа, із зазначенням причини у посвідчувальному написі.

Один примірник залишається у довірителя або надсилається представникові; другий – передається для реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей.

Реєстрація заповітів/довіреностей, прирівняних до нотаріально посвідчених, під час війни

Згідно з Постановою № 164, визначено спеціальний порядок реєстрації деяких документів, засвідчених військовим командуванням та керівництвом правоохоронних органів. Це стосується довіреностей (крім тих, що стосуються нерухомості, цінних паперів та корпоративних прав) та заповітів військовослужбовців і працівників силових структур, які беруть участь у захисті країни.

Після засвідчення командиром (начальником) або уповноваженою ним особою ці документи протягом п’яти днів передаються до Генерального штабу ЗСУ, Міністерства оборони або іншого відповідного центрального органу. Ці органи, у свою чергу, пересилають їх до Міністерства юстиції України або його територіального управління, які забезпечують передачу документів нотаріусу (державному або приватному) для обов’язкової реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей або Спадковому реєстрі.

Важливо. Посадові, службові особи при засвідченні заповітів і довіреностей зобов’язані зберігати нотаріальну таємницю та не розголошувати інформацію, яка стала їм відома.

За інформацією Міністерства юстиції України