Мільйони українців щодня роблять репости та діляться новинами в соцмережах, навіть не підозрюючи, що один необережний клік може призвести до реального штрафу. Експерт пояснив, яка відповідальність передбачена за поширення фейків та панічних чуток, і в якому випадку доведеться платити за свої слова в прямому сенсі. Це важливе питання для розуміння особистої відповідальності в цифровому просторі.

Про це повідомив адвокат Євген Булименко.

В Україні діє стаття 173-1 Кодексу про адміністративні правопорушення. Вона прямо стосується «поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку». Покарання за таке правопорушення, на перший погляд, невелике — штраф від 170 до 255 гривень. Проте сам факт притягнення до відповідальності за поширення фейків може мати неприємні наслідки для репутації.

Найголовніше, що потрібно знати кожному користувачеві соцмереж: для того, щоб вас покарали за поширення неправдивої інформації, має бути доведений умисел. Розуміння цього допоможе уникнути непорозумінь.

«Притягнути людину до відповідальності можна лише у тому випадку, якщо буде доведено, що вона навмисно поширювала неправдиву інформацію, усвідомлюючи її наслідки», — наголошує юрист. Таким чином, необережний репост без злого наміру може бути не кримінальним, але все одно потребує уваги.

Саме тому, за його словами, якщо йдеться про випадковий репост сумнівної новини без злого наміру, суди найчастіше закривають такі справи, враховуючи відсутність умислу в поширенні фейків.

Коли суди все ж карають за поширення чуток

Втім, розслаблятися не варто, адже прецеденти покарань в Україні вже існують. Вони доводять, що правоохоронці та суди активно стежать за інфопростором, виявляючи випадки поширення неправдивої інформації. Тому важливо бути обережним з кожним постом.

Наприклад, у Донецькій області користувач Facebook отримав штраф у 170 гривень за публікацію, що могла викликати паніку. А в Києві чоловіка визнали винним за створення фейкового Telegram-акаунту, де він поширював вигадані історії про конкретну людину. Ці випадки підкреслюють серйозність відповідальності за поширення чуток.

Отже, перш ніж поширити «гарячу» чи сенсаційну новину, варто на мить зупинитися і подумати. Свобода слова в соцмережах нерозривно пов’язана з відповідальністю, і в деяких випадках ціна необережного репосту може бути цілком реальною. Ретельна перевірка інформації є запорукою уникнення штрафів за поширення фейків.

Нагадаємо, в mono набралося 10 мільйонів клієнтів. З цієї нагоди банк запустив масштабний розіграш: потрібно збирати в застосунку лимони, за які можна виграти BMW, мільйон гривень, iPhone або поїздку до Діснейленду.