Кожна дитина має право на захист, і важливо знати, як протидіяти насильству та булінгу. Захист дітей – це пріоритет, адже діти потребують безпечного середовища для розвитку. Домашнє насильство та булінг, хоч і різні за формою, мають руйнівні наслідки для дитини, знищуючи її відчуття безпеки.

Юристи системи надання безоплатної правничої допомоги та Міжнародна громадська організація «Міжнародний центр розвитку і лідерства» надають інформацію про те, як дорослим розпізнавати та зупиняти насильство проти дітей. Важливо пам’ятати, що діти не вигадують насильство; їх реакції проявляються через поведінку, тіло або мовчання. Компетентний дорослий повинен вміти розпізнати ці ознаки та вчасно втрутитися, щоб забезпечити захист дітей.

Компетентний дорослий – це той, хто звертає увагу на зміни в поведінці дитини, знає ознаки насильства та вміє діяти, не завдаючи шкоди, а підтримуючи.

• помічає зміни у поведінці дитини;

• знає ознаки насильства;

• знає, як діяти — не завдати шкоди, а підтримати.

Що таке домашнє насильство — і чому це стосується дітей, навіть якщо їх «не чіпають»

Домашнє насильство – це систематичне завдання фізичної, моральної чи іншої шкоди близькими людьми. Навіть якщо дитина є лише свідком насильства, вона вважається постраждалою. Захист дітей передбачає, що дитина, яка живе в атмосфері криків, фізичного чи сексуального насильства, страждає, навіть якщо насильство не спрямоване безпосередньо на неї.

Сигнали, які не варто ігнорувати

Постійна напруга та страх змушують мозок дитини перебувати в «режимі тривоги». У такому стані важко вчитися, гратися, довіряти та мріяти. Дитина постійно сканує світ на наявність небезпеки, а не пізнає його.

Сигнали, які можуть свідчити про те, що дитина потерпає від домашнього насильства:

• У молодших дітей – проблеми зі сном, нічні страхи, сльозливість, енурез.

• У школярів – почуття провини, труднощі з навчанням, фізичні скарги.

• У підлітків – замкненість, самоушкодження, конфлікти, вживання алкоголю/психоактивних речовин.

Повторюване насильство впливає не лише на психіку, а й на фізичне здоров’я, змінюючи структуру мозку та призводячи до комплексної травми розвитку. Захист дітей від насильства – це запобігання цим негативним наслідкам.

Як діяти, щоб допомогти дитині

Якщо вам стало відомо про випадок домашнього насильства щодо дитини, повідомте:

• службу у справах дітей;

• Національну дитячу гарячу лінію 0 800 500 225;

• Національну гарячу лінію з протидії домашньому насильству 116 123 чи 0 800 500 335;

• поліцію 102.

Кожна дитина має право на безоплатні послуги юриста або адвоката від державної системи надання безоплатної правничої допомоги. Юристи роз’яснять права дитини та представлятимуть її інтереси в суді для захисту дітей від насильства.

Як звернутися до системи надання БПД:

Булінг (цькування): як розпізнати і протидіяти

Булінг відрізняється від конфлікту систематичністю, наявністю сторін (кривдник, потерпілий, спостерігачі) та умисністю дій для заподіяння шкоди. Захист дітей від булінгу є критично важливим для їхнього психологічного здоров’я.

Булінг може виявлятися в різних формах, як офлайн, так і в цифровому середовищі:

• насмішки, ігнорування, агресія;

• штовхання, тілесні ушкодження, пошкодження одягу чи особистих речей;

• поширення контенту принизливого змісту в інтернеті.

Коли дитина стає жертвою булінгу, вона не завжди говорить про це відкрито, але її поведінка змінюється. Захист дітей починається з уваги до цих змін.

Ознаки того, що дитина може страждати від булінгу:

• замкненість або надмірна агресивність

• небажання йти до школи

• зниження оцінок, втрата інтересу до улюблених занять

• спроби уникати спілкування, страх бути самій/самому

Куди звертатися по допомогу

Якщо ваша дитина постраждала від булінгу, звертайтесь:

• до керівника закладу освіти;

• до поліції.

За вчинення булінгу передбачена адміністративна відповідальність — штраф від 850 до 3400 грн або громадські роботи. За повторне вчинення відповідальність більша. Важливо знати, що захист дітей від булінгу – це обов’язок кожного дорослого.

Більше про форми насильства, їхні ознаки та індикатори, та як на них реагувати — у курсі «Від ризику до стійкості: робота з сім’ями, які переживають кризу» для фахівців, які працюють із дітьми та сім’ями у складних життєвих обставинах: https://surl.li/lxntjj