Як розпізнати та протидіяти насильству щодо дітей: поради для дорослих

Кожна дитина має невід’ємне право на захист від насильства, незалежно від місця її перебування: вдома, у школі чи в будь-якому іншому середовищі. На жаль, саме ці місця, які мали б бути безпечними, іноді стають джерелом травм. Домашнє насильство та булінг, хоч і різні за формою, мають подібні наслідки: вони руйнують відчуття безпеки, необхідне для здорового розвитку дитини. Щоб протидіяти насильству щодо дітей, дорослі повинні бути пильними та обізнаними.

Юристи системи надання безоплатної правничої допомоги разом з Міжнародною громадською організацією «Міжнародний центр розвитку і лідерства» надають рекомендації, як дорослим ефективно виявляти та протидіяти насильству щодо дітей. Важливо пам’ятати, що діти рідко перебільшують або вигадують випадки насильства. Їхні реакції – через поведінку, тіло чи мовчання – є сигналами, які потребують уваги. Компетентний дорослий має вміти розпізнати ці сигнали, зрозуміти їх та вчасно втрутитися, щоб протидіяти насильству щодо дітей.

Компетентний дорослий:

• Помічає зміни у поведінці дитини.
• Знає ознаки насильства.
• Володіє знаннями, як діяти, щоб підтримати, а не нашкодити.

Домашнє насильство: чому це стосується кожної дитини

Домашнє насильство – це систематичне завдання фізичної, моральної чи іншої шкоди найближчими людьми. Дитина вважається постраждалою, навіть якщо вона є лише свідком насильства, наприклад, живе у домі, де є крики, фізичне чи сексуальне насильство, незалежно від того, чи спрямоване воно безпосередньо на неї. Протидіяти насильству щодо дітей в таких умовах – першочергове завдання.

Сигнали, які не можна ігнорувати:

Життя в постійному страху активує в мозку дитини «режим тривоги», що ускладнює ігри, навчання, довіру та мрії. Замість дослідження світу, дитина постійно сканує його на наявність небезпеки. Щоб ефективно протидіяти насильству щодо дітей, потрібно знати ознаки.

Ознаки домашнього насильства:

• У молодших дітей: проблеми зі сном, нічні страхи, сльозливість, енурез.
• У школярів: почуття провини, труднощі з навчанням, фізичні скарги.
• У підлітків: замкненість, самоушкодження, конфлікти, вживання алкоголю або психоактивних речовин.

Повторюване насильство впливає на психічне та фізичне здоров’я дитини, змінюючи навіть структуру мозку, що може призвести до комплексної травми розвитку. Протидіяти насильству щодо дітей – це інвестиція в їхнє майбутнє.

Як допомогти дитині:

Якщо вам стало відомо про систематичне домашнє насильство щодо дитини, повідомте про це:

• Службу у справах дітей за місцем проживання дитини.
• Національну дитячу гарячу лінію: 0 800 500 225.
• Національну гарячу лінію з протидії домашньому насильству: 116 123 або 0 800 500 335 (безкоштовно).
• Поліцію: 102.

Кожна дитина має право на безоплатну правову допомогу. Юристи роз’яснять права дитини, нададуть поради та, за потреби, представлятимуть її інтереси в суді. Щоб протидіяти насильству щодо дітей, правова підтримка є надзвичайно важливою.

Як звернутися до системи надання БПД:

• За телефоном: 0 800 213 103.
• Написати в Telegram або на сторінках системи у Facebook чи Instagram.
• До найближчого бюро правничої допомоги.

Булінг: розпізнавання та протидія

Булінг відрізняється від конфлікту систематичністю, наявністю сторін (кривдник, потерпілий, спостерігачі) та умисністю дій. Протидіяти насильству щодо дітей у формі булінгу – запорука здорового шкільного середовища.

Форми булінгу:

• Насмішки, ігнорування, агресія.
• Штовхання, тілесні ушкодження, пошкодження одягу чи особистих речей.
• Поширення принизливого контенту в інтернеті.

Якщо дитина страждає від булінгу, її поведінка змінюється:

• Замкненість або надмірна агресивність.
• Небажання йти до школи.
• Зниження оцінок, втрата інтересу до занять.
• Страх спілкування.

Куди звертатися по допомогу:

Якщо дитина постраждала від булінгу, звертайтесь:

• До керівника закладу освіти.
• До поліції (загроза життю або здоров’ю).

За булінг передбачена адміністративна відповідальність – штраф або громадські роботи. Протидіяти насильству щодо дітей – обов’язок кожного.

Більше інформації про форми насильства та способи реагування – у курсі «Від ризику до стійкості: робота з сім’ями, які переживають кризу» для фахівців: https://surl.li/lxntjj