Захист дітей від насильства та булінгу: кожна дитина має право на захист — і вдома, і в школі, і в будь-якому середовищі, де вона зростає. Та, на жаль, саме ці середовища іноді стають джерелом болю. Домашнє насильство і булінг (цькування) — різні за формою, але подібні за наслідками: обидва руйнують базове відчуття безпеки, якого дитина гостро потребує для нормального розвитку.

Як дорослим виявляти та протидіяти насильству щодо дітей, розповідають юристи системи надання безоплатної правничої допомоги спільно з Міжнародною громадською організацією «Міжнародний центр розвитку і лідерства». Важливо памʼятати: діти не перебільшують, не «вигадують» насильство, не «розпускають фантазії». Вони реагують так, як можуть — через поведінку, через тіло, через мовчання. І саме компетентний дорослий має бути тією фігурою, яка вміє побачити, зрозуміти і втрутитися вчасно.

Компетентний дорослий — це той, хто: помічає зміни у поведінці дитини, знає ознаки насильства, знає, як діяти — не завдати шкоди, а підтримати.

Що таке домашнє насильство — і чому це стосується дітей, навіть якщо їх «не чіпають»

Коли фізичної, моральної чи іншої шкоди систематично завдають найближчі люди — ймовірно, це ситуація домашнього насильства. При цьому дитина вважається постраждалою від домашнього насильства, навіть тоді, коли є лише його свідком. Коли вона живе у домі, де лунають крики, є фізичне чи сексуальне насильство, навіть якщо воно не спрямоване безпосередньо на неї.

Сигнали, які не варто ігнорувати

Життя в постійній напрузі та страху запускає в мозку дитини «режим тривоги». У цьому стані важко гратися, вчитися, довіряти, мріяти. Замість того, щоб пізнавати світ, дитина весь час сканує його на небезпеку. Які сигнали можуть свідчити про те, що дитина переживає домашнє насильство?

• У молодших дітей — проблеми зі сном, нічні страхи, сльозливість, енурез.
• У школярів — почуття провини, труднощі з навчанням, фізичні скарги.
• У підлітків — замкненість, самоушкодження, конфлікти, вживання алкоголю/психоактивних речовин.

Відомо, що повторюване насильство впливає не лише на психіку, а й на фізичне здоров’я, і змінює навіть структуру мозку. Як наслідок дитина може мати комплексну травму розвитку.

Як діяти, щоб допомогти дитині

Якщо вам стало відомо, що дитина систематично є свідком домашнього насильства чи воно вчиняється щодо неї, повідомте про це: службу у справах дітей того населеного пункту, де проживає дитина; чи на Національну дитячу гарячу лінію 0 800 500 225; на Національну гарячу лінію з протидії домашньому насильству 116 123 чи 0 800 500 335 (дзвінки безоплатні); чи в поліцію 102.

Кожна дитина може отримати безоплатно послуги юриста чи адвоката від державної системи надання безоплатної правничої допомоги. Юристи можуть роз’яснити права дитини, як діяти у конкретному випадку їх порушення та, за потреби, представлятимуть інтереси дитини в суді для захисту від насильства.

Як звернутися до системи надання БПД:

Булінг (цькування): як розпізнати і протидіяти

Булінг від конфлікту відрізняється систематичністю, наявністю сторін (кривдник, потерпілий, спостерігачі), умисністю дій для заподіяння шкоди. Він може мати різні форми і виявлятися офлайн чи в цифровому середовищі як насмішки, ігнорування, агресія; штовхання, тілесні ушкодження, пошкодження одягу чи особистих речей; поширення контенту принизливого змісту в інтернеті.

Коли дитина стає мішенню булінгу — принижень, тиску чи агресії в освітньому середовищі, вона не завжди скаже про це прямо. Але її поведінка змінюється. До ознак того, що дитина може страждати від булінгу відносять: замкненість або надмірну агресивність, небажання йти до школи, зниження оцінок, втрату інтересу до улюблених занять, спроби уникати спілкування, страх бути самій/самому.

Куди звертатися по допомогу

Якщо ваша дитина постраждала від булінгу або вам стало відомо про таку ситуацію, звертайтесь: до керівника закладу освіти — він зобов’язаний реагувати на випадки булінгу; до поліції — особливо якщо є загроза життю або здоров’ю. За вчинення булінгу передбачена адміністративна відповідальність — штраф від 850 до 3400 грн або громадські роботи. За повторне вчинення відповідальність більша.

Більше про форми насильства, їхні ознаки та індикатори, та як на них реагувати — у курсі «Від ризику до стійкості: робота з сім’ями, які переживають кризу» для фахівців, які працюють із дітьми та сім’ями у складних життєвих обставинах: https://surl.li/lxntjj

« повернутися