Глобальні, Світові новини
Щелепа динозавра: Новий погляд на дослідження раку
Дослідження раку: Нові перспективи з щелепи динозавра. У 2017 році розпочато унікальне дослідження, яке може пролити світло на таємниці раку.
Вчені виявили, що щелепа динозавра може відкрити нові горизонти у вивченні раку. Протягом майже десяти років дослідники з Англії застосовували передові технології для виявлення структур, подібних до еритроцитів, які збереглися у скам’янілостях тварини. Це відкриття, опубліковане в журналі Biology, дає надію на розуміння молекулярного походження раку та розробку нових методів лікування.
Скам’янілість належить Telmatosaurus transsylvanicus – травоїдному «болотному ящеру» з дзьобом качки, що мешкав на території сучасної Румунії близько 66-70 мільйонів років тому. Ці знахідки збільшують імовірність того, що стародавні пухлини можуть надати ключі до розгадки молекулярного походження раку і стати основою для майбутніх терапій. Дослідження раку стає все більш перспективним завдяки таким унікальним знахідкам.
Професор Джастін Стеббінг, онколог з ARU, зацікавився скам’янілістю динозавра з пухлиною в щелепі ще у 2016 році. Ця пухлина, амелобластома, також зустрічається у людей, і викликала інтерес до молекулярних подібностей між стародавніми та сучасними видами раку. Вже у 2017 році команда дослідників отримала скам’янілість та розпочала її ретельний аналіз, щоб дослідити раку.
«Ми привезли її і, по суті, просвердлили дуже-дуже-дуже тонким свердлом», – поділилася співавтор дослідження доктор Біанкастелла Сересер з Імперського коледжу. За допомогою високороздільної скануючої електронної мікроскопії команда виявила структури, схожі на еритроцити у скам’янілій кістці. Цікаво, що дослідження раку на такому рівні стало можливим завдяки сучасним технологіям.
Стеббінг пояснив, що до недавнього часу скам’янілості були корисні переважно для вивчення твердих структур, але тепер є можливість досліджувати і м’які тканини. Це дозволяє побачити тканину самого раку. Виявлення збережених білків та біомаркерів дає уявлення про хвороби, якими хворіли доісторичні істоти, зокрема рак, що може вплинути на майбутні способи лікування людей. Дослідження раку виходить на новий рівень завдяки цим відкриттям.
Професор Стеббінг додав, що білки, особливо ті, що містяться в кальцинованих тканинах, є більш стабільними, ніж ДНК, і менш схильні до деградації та забруднення. Це робить їх ідеальними кандидатами для вивчення стародавніх хвороб, включаючи рак, у палеонтологічних зразках. Незважаючи на популярні уявлення про відновлення ДНК динозаврів, Стеббінг підкреслив, що це неможливо, оскільки ДНК зруйнована часом. Однак, було виявлено білки в м’яких тканинах, які можуть вижити з часом, що сприяє глибшому розумінню дослідження раку.
Дослідники вважають, що вивчення раку в древніх організмах може допомогти зрозуміти роль навколишнього середовища в розвитку раку і сприяти розробці кращих методів лікування для людей. Вони наголосили на важливості збереження скам’янілостей та закликали до довгострокових зусиль зі збереження скам’янілостей, щоб забезпечити майбутнім дослідникам доступ до зразків, придатних для передових молекулярних досліджень. Дослідження раку потребує таких зусиль для досягнення значних успіхів.
Інші цікаві матеріали про динозаврів
Раніше дослідники з’ясували, що «Ріка смерті» вбила десять тисяч динозаврів за один день. Так було названо стародавнє русло річки в Канаді після того, як на цьому місці знайшли понад десять тисяч кісток динозаврів.
Кожна кістка належала виду пахирінозавр, родичу трицератопса. Пахирінозавр досягав 6 метрів завдовжки та міг важити понад дві тонни. Зразки, знайдені в «Річці смерті», мають різний вік, серед яких були й дитинчата. Дослідження динозаврів тривають, розкриваючи нові факти про минуле.
Також повідомлялось, що науковці відкрили новий вид одних з найбільш ранніх хижих динозаврів. Останки належали виду Maleriraptor kuttyi, який був маленьким і моторним хижаком, що мешкав на Землі близько 220 мільйонів років тому. Maleriraptor kuttyi досягав заввишки трохи більше одного метра і близько двох метрів у довжину. Його було занесено до роду Herrerasauria, що представляє одних з найбільш ранніх відомих хижих динозаврів. Ці дослідження динозаврів допомагають краще зрозуміти еволюцію.


