На особистий прийом до головного державного інспектора відділу з питань праці Управління інспекційної діяльності в Одеській області звернувся громадянин Павло (імʼя змінено) з проханням роз’яснити питання щодо ведення обліку робочого часу на підприємстві.

Цього разу, питання стосувалося нещодавно впровадженого в організації, де працює Павло, “Журналу реєстрації виходу працівників на роботу”. Павло поцікавився важливістю цього журналу та можливими наслідками для працівників, які не відмічаються в ньому на початку та в кінці робочого дня. Він отримав необхідні роз’яснення щодо важливості ведення такого обліку.

Інспектор праці детально роз’яснив Павлу, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку. Ці правила затверджуються трудовими колективами за поданням роботодавця та виборним органом первинної профспілкової організації на основі типових правил. Важливо відзначити, що складовою таких правил можуть бути положення, які регулюють поведінку працівників, зокрема, щодо обов’язкового відмічання часу приходу та уходу з роботи.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці», роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконаної працівником роботи. Це означає, що організація обліку робочого часу покладається на керівника. Облік ведеться у кожному структурному підрозділі відповідальною особою та подається до кадрової служби у формі Табеля обліку використання робочого часу.

Форму обліку, зокрема, і форму Журналу реєстрації, підприємство обирає на власний розсуд. Облік може вестися як з використанням комп’ютера, так і в паперовому вигляді. Якщо на підприємстві відсутня система електронного обліку, для фіксації приходу/відходу працівників може застосовуватися саме Журнал обліку.

Хоча чинним законодавством обов’язок ведення такого журналу безпосередньо не встановлений, але його наявність може бути передбачена Правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівник повинен бути поінформований про ці правила та бажано, щоб він засвідчив ознайомлення своїм підписом.

У разі порушення трудової дисципліни, відповідно до статті 142 КЗпП, до працівника можуть бути застосовані стягнення: догана або звільнення. Законодавством та статутами можуть бути передбачені й інші дисциплінарні стягнення для окремих категорій працівників.

Підсумовуючи, відповідь інспектора повністю задовольнила Павла. Отримавши роз’яснення, він зрозумів важливість ведення обліку робочого часу та уникнув можливих негативних наслідків через незнання внутрішніх правил організації.