Використання заморожених активів Російської Федерації для потреб України стає все більш обговорюваною темою в Європі. Лунають пропозиції щодо надання Україні так званого “репараційного кредиту” за рахунок цих коштів. Однак, серед європейських країн досі немає єдиної думки щодо юридичних та практичних аспектів такої ініціативи. Експерти та представники української влади обговорюють реальність та перспективи цього механізму.

Представники Офісу Президента, Міністерства закордонних справ та провідні економісти України брали участь у круглому столі, де детально розглядалися питання надання Україні “репараційного кредиту” за рахунок заморожених активів РФ. Обговорювалися правові підстави, потенційні ризики для європейських фінансових систем та можливі напрямки використання цих коштів. Це питання надзвичайно важливе для забезпечення фінансування оборонних потреб, відновлення критичної інфраструктури та надання допомоги постраждалим від агресії.

Заступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра наголосила, що у разі схвалення “репараційного кредиту”, Україна планує спрямувати кошти на нагальні потреби: оборонний сектор, відновлення енергетичної системи, яка зазнала значних руйнувань, та виплати компенсацій громадянам, які постраждали внаслідок бойових дій. “Україна повинна мати автономію у визначенні цільового використання цих коштів, адже ми краще знаємо потреби фронту. Частину коштів слід зарезервувати під компенсаційний механізм, щоб створити фінансову подушку для виплати постраждалим”, – зазначила пані Мудра.

Незважаючи на певні заперечення з боку Бельгії та фінансової установи Euroclear, експерти вважають, що юридичні підстави для сумнівів відсутні. На думку Бенджаміна Хілгенстока, ці побоювання не мають реального підґрунтя. Він пояснив, що механізм передбачає обмін готівки Euroclear на облігації, випущені Європейським Союзом або його членами. “Перше, що нам потрібно зробити, це сказати Бельгії та Euroclear, що досить цих нісенітниць. Досить розмов про ризик. Оскільки в цьому плані немає ризику, оскільки ми не беремо гроші Росії та ми не беремо гроші Euroclear. Все, що ми робимо, це обмінюємо готівку Euroclear на облігації ЄС”, – пояснив економіст.

Джеймісон Файерстоун, експерт Київської школи економіки, додав, що нова пропозиція щодо репараційних кредитів не передбачає прямого вилучення коштів у Росії чи Euroclear. Заморожені активи залишаються на балансах, а їхня ліквідність замінюється на боргові цінні папери. “Ми нічого не забираємо ні в Euroclear, ні в Росії. Баланс Росії в Euroclear залишається незмінним, як і баланс Euroclear. Ні в кого нічого не береться”, – підкреслив він.

Анна Власюк, експертка Київської школи економіки, також не вбачає значних ризиків. Вона зазначила, що Росія не зможе пред’явити позови до країн Євросоюзу щодо мобілізації російських активів або формування “репараційної позики” для України, оскільки юридичні процедури будуть дотримані.

Ігор Ліпсіц, професор економіки, запропонував два основні сценарії для фінансування України за рахунок російських активів. Перший – пряме позбавлення Росії прав на активи та їх використання на потреби України. Другий – формальне збереження прав Росії, але фактичне використання коштів на користь України. “Імовірно, важливіше не стільки прямо покарати Росію, відібравши ЗВР (золотовалютні резерви, – УНІАН), скільки отримати за рахунок цих коштів стійке рясне фінансування армії та енергетики України”, – зазначив експерт.

Представник Міністерства закордонних справ України Микола Юрлов повідомив, що Україна вже працює над формуванням загальної суми збитків, завданих діями РФ, через заявки до реєстру збитків. Ці дані будуть використані для подання позовів до міжнародного реєстру збитків та міжнародної компенсаційної комісії.

В обговоренні також взяли участь: Ірина Мудра (Офіс Президента України), Микола Юрлов (МЗС України), Анна Власюк (Київська школа економіки), Benjamin Hilegnstock (KSE), Jamison Firestone (експерт), Alla Poedie (політичний аналітик, юрист, публіцист), Ігор Ліпсіц (професор економіки), Володимир Мілов (політекономіст, громадський діяч), Elina Ribakova (провідний економічний експерт). Модератором виступила журналіст-розслідувач Інна Попович.