Важливо не змінювати стиль спілкування з людиною, яка пережила військові дії та отримала інвалідність. У центрі уваги — особистість ветерана, а не його фізичні особливості. Ветеран чи ветеранка з інвалідністю насамперед залишається собою — з унікальним досвідом, почуттями, почуттям гумору та власною гідністю. Звертайтесь до них так, як звернулися б до будь-кого іншого в подібній ситуації — щиро, відкрито й з повагою. Правильне спілкування з ветеранами — це запорука їхньої адаптації в суспільстві.

Бути собою — найкращий підхід у спілкуванні з ветеранами

Залишайтеся природними. Якщо у вас заведено тиснути руку при знайомстві — зробіть це й з людиною з інвалідністю. Це доречно навіть тоді, коли співрозмовнику важко рухати рукою або він користується протезом. Такий простий жест показує, що ви сприймаєте ветерана як рівного.

Звертайте увагу на індивідуальні особливості ветеранів

Звісно, є ситуації, коли комунікація потребує адаптації. Наприклад, людині з посткомоційним синдромом, яка має проблеми зі слухом, варто говорити голосніше. Важливо слухати уважно, давати час на відповідь, адже ветерани з інвалідністю можуть потребувати більше часу для висловлення своїх думок.

Підлаштуйтеся фізично — не зверхньо, а з повагою до ветеранів

Якщо можливо, розташуйтеся так, щоб ваше обличчя було на одному рівні з обличчям співрозмовника. Пам’ятайте: крісло колісне — частина особистого простору, не спирайтеся на нього. Фізична адаптація показує вашу готовність створити комфортні умови для спілкування.

Питайте — це завжди доречно у спілкуванні з ветеранами

Не бійтеся запитати:

«Як тобі зручно?»

«Чи можу я допомогти? Як саме?»

Людина найкраще знає свої потреби. Якщо вона відмовляється від допомоги — приймайте і поважайте це. Це демонструє довіру та повагу до самостійності ветерана.

Терпіння і щирість — ключ до діалогу з ветеранами

У спілкуванні з людьми, які мають порушення мовлення, дайте їм більше часу. Покажіть щиру зацікавленість — це може мотивувати продовжити розмову. Якщо це близька вам людина, запропонуйте використання додатку TippyTalk — він допомагає людям із порушеннями мовлення краще висловлювати свої думки. Терпіння та щирість є основою для побудови довірливих стосунків.

Не нав’язуйте надмірну увагу ветеранам

Не кожна людина з інвалідністю потребує додаткової уваги. Не допомагайте без запиту — це може порушити межі й зачепити гідність. Запропонуйте — і зачекайте відповіді. Повага до особистого простору є надзвичайно важливою.

Поважайте гумор ветеранів — як спосіб самовираження

Ветеран чи ветеранка можуть жартома розповідати історії про свій досвід, навіть травми. Не реагуйте надміру емоційно або з жалістю — це може лише віддалити. Можливо, це спосіб налагодити контакт і показати вам довіру. Гумор є важливою частиною психологічної стійкості.

Співчуття — це нормально. А от жалість принижує ветеранів. Краще підтримайте, дайте відчути рівність і допоможіть рухатися далі. Уникайте знецінливих фраз на кшталт «Ах ти ж бідненький/бідненька» — вони не несуть нічого корисного та змістовного, а лише шкодять самооцінці.

Підготовлено за матеріалами з “Довідника безбар’єрності” – ініціативи й флагманського проєкту першої леді Олена Зеленська.

Тетяна ЛомакінаБезбар’єрність

Наталія Калмикова / Nataliia KalmykovaРуслан ПриходькоФархад ФархадовЮля КірілловаOleg Shymanskyi

#поважай_та_дій#ПолітикаГероїв

Facebook