📌 Як коректно спілкуватися з ветераном або ветеранкою з інвалідністю: практичні поради.

🗣 Важливо не змінювати стиль спілкування з людиною лише через те, що вона має інвалідність. У центрі уваги — особистість, а не особливості її тіла. Ветеран чи ветеранка з інвалідністю насамперед залишається собою — з унікальним досвідом, почуттями, почуттям гумору та власною гідністю. Звертайтесь до них так, як звернулися б до будь-кого іншого в подібній ситуації — щиро, відкрито й з повагою. Налагодження такого діалогу є ключовим для підтримки ветеранів.

🟩 Бути собою — найкращий підхід.
Залишайтеся природними. Якщо у вас заведено тиснути руку при знайомстві — зробіть це й з людиною з інвалідністю. Це доречно навіть тоді, коли співрозмовнику важко рухати рукою або він користується протезом. Такий жест показує щирість та готовність до відкритого спілкування.

🟩 Звертайте увагу на індивідуальні особливості.
Звісно, є ситуації, коли комунікація потребує адаптації. Наприклад, людині з посткомоційним синдромом, яка має проблеми зі слухом, варто говорити голосніше. Важливо слухати та спостерігати, щоб зрозуміти, які саме адаптації будуть найбільш доречними для комфортного спілкування.

🟩 Підлаштуйтеся фізично — не зверхньо, а з повагою.
Якщо можливо, розташуйтеся так, щоб ваше обличчя було на одному рівні з обличчям співрозмовника. Пам’ятайте: крісло колісне — частина особистого простору, не спирайтеся на нього. Ці маленькі деталі демонструють вашу увагу та повагу до особистого простору ветерана.

🟩 Питайте — це завжди доречно.
Не бійтеся запитати: «Як тобі зручно?» «Чи можу я допомогти? Як саме?» Людина найкраще знає свої потреби. Якщо вона відмовляється від допомоги — приймайте і поважайте це. Це прояв турботи та поваги до самостійності.

🟩 Терпіння і щирість — ключ до діалогу.
У спілкуванні з людьми, які мають порушення мовлення, дайте їм більше часу. Покажіть щиру зацікавленість — це може мотивувати продовжити розмову. Якщо це близька вам людина, запропонуйте використання додатка TippyTalk — він допомагає людям із порушеннями мовлення краще висловлювати свої думки. Ці інструменти можуть суттєво полегшити комунікацію.

❌Не нав’язуйте надмірну увагу.
Не кожна людина з інвалідністю потребує додаткової уваги. Не допомагайте без запиту — це може порушити межі й зачепити гідність. Запропонуйте — і зачекайте відповіді. Повага до особистих кордонів є надзвичайно важливою.

✅Поважайте гумор — як спосіб самовираження.
Ветеран чи ветеранка можуть жартома розповідати історії про свій досвід, навіть травми. Не реагуйте надміру емоційно або з жалістю — це може лише віддалити. Можливо, це спосіб налагодити контакт і показати вам довіру. Гумор часто є захисним механізмом і формою подолання труднощів.

🟩 Співчуття — це нормально. А от жалість принижує.
Краще підтримайте, дайте відчути рівність і допоможіть рухатися далі. Уникайте фраз, що знецінюють, на кшталт «Ах ти ж бідненький/бідненька» — вони не несуть нічого корисного та змістовного. Фокусуйтеся на силі та стійкості, а не на слабкостях.

#поважай_та_дій #ПолітикаГероїв

За матеріалами Міністерства у справах ветеранів України