Лицарі Середньовіччя часто асоціюються з образом благородних воїнів у сяючих латах. Однак, за їхньою бравою зовнішністю приховувався цілком реальний, життєвий бік. Часто виникають питання щодо їхньої особистої гігієни, зокрема, як вони справлялися з походами до вбиральні, адже зняти повний комплект обладунків було справді непростим завданням. Чи відповідають дійсності історії про те, що лицарі справляли потребу просто в обладунки – це питання, яке ми розглянемо детальніше.

Що у лицаря під обладунками: деталі екіпірування

Важливо розуміти, що лицарі ніколи не вдягали обладунки безпосередньо на голе тіло. Під металевими елементами вони носили спеціальний піддоспішний одяг, який міг складатися з кількох шарів. Часто це була стьобана куртка, набита тирсою або обрізками тканини. Цей одяг служив не лише для комфорту, пом’якшуючи удари, але й захищав тіло від натирань і дискомфорту від жорстких металевих пластин. Саме до цього одягу за допомогою ременів та шнурків кріпилися окремі частини повного обладунку, утворюючи єдиний захисний костюм.

Іноді, особливо в пізніші періоди, поверх піддоспішника лицар одягав кольчугу – гнучку броню, сплетену з тисяч дрібних металевих кілець. У ранньому Середньовіччі кольчуга була основним видом захисту, але згодом стала додатковим елементом, що захищав від порізів та ударів у місцях з’єднання лат. Також м’які прокладки використовувалися в шоломах, наручах, набедренниках та наголінниках для більшого комфорту та захисту.

З огляду на складність та об’єм одягу, який носили лицарі, питання про те, як вони ходили в туалет в обладунках, стає цілком логічним. Існує поширена думка, що їм доводилося робити це, не знімаючи захисного спорядження.

Як лицарі в обладунках вирішували питання гігієни

Хоча обладунки були важкими і, безумовно, обмежували рухи, важливо зазначити, що лицарі могли вільно рухатися в них, ба більше – навіть танцювати. Тому розповіді про те, що воїн не міг піднятися без допомоги зброєносця, або що його саджали на коня за допомогою спеціальних механізмів, значно перебільшені. Лицар у повній броні міг досить вільно справляти і природні потреби. Конструкція багатьох обладунків була продумана саме для цього. Наприклад, було можливо відкинути рухомі пластини в області паху або частково зняти нижню частину обладунків. Хоча це могло призвести до забруднення нижньої білизни, повного роздягання зазвичай не вимагалося.

Конструктивні особливості лат могли дещо відрізнятися, враховуючи