Незабаром розпочнеться сезон застосування засобів захисту рослин, і питання збереження бджіл стає надзвичайно актуальним. Щоб уникнути отруєння бджіл, сільгоспвиробники та бджолярі повинні співпрацювати, враховуючи інтереси один одного. Отруєння бджіл найчастіше трапляється у весняно-літній період під час обробки сільськогосподарських культур, особливо під час цвітіння ріпаку та соняшнику. Це може бути наслідком порушення правил застосування пестицидів як з боку виробників, так і з боку пасічників, які не завжди своєчасно повідомляють про розміщення своїх пасік.

Найбільшу загрозу для бджіл становлять комбіновані пестициди. Основними причинами отруєння є:

* Несвоєчасне інформування бджолярів про обробки.
* Порушення правил застосування пестицидів.
* Обробки вдень, під час активного льоту бджіл.
* Обробки під час цвітіння рослин або наявності квітучих бур’янів.
* Близькість оброблюваних територій до медоносних культур.
* Використання небезпечних для бджіл препаратів.
* Авіаційні обробки.
* Обприскування при сильному вітрі (понад 5 м/с).

Загибель бджіл залежить і від кліматичних умов, тому охорона бджіл вимагає комплексного підходу. Відповідальність за отруєння бджіл лежить не лише на виробниках, але й на власниках пасік, які повинні дотримуватися законодавства.

Відповідно до Закону України «Про бджільництво»:

* Пасіки підлягають обов’язковій реєстрації.
* Щорічно проводяться обстеження пасік.
* Перевезення бджіл здійснюється згідно з ветеринарно-санітарними правилами.
* Розміщення пасік на чужих ділянках вимагає згоди власників.

У разі отруєння складається Акт, до складу комісії якого входять представники господарства, власник пасіки, представники громади та Держпродспоживслужби.

В Акті фіксуються:

* Кількість бджолиних сімей.
* Відомості про утримання бджіл.
* Санітарний стан бджіл до отруєння.
* Інформація про обробки посівів.
* Фаза розвитку рослин.
* Наявність медоносів.
* Інформація про сповіщення бджоляра.
* Інформація про домовленість щодо розміщення пасіки.
* Характер загибелі бджіл.

Визначення причини загибелі та відшкодування збитків можливе лише на основі лабораторної діагностики. Відбір проб здійснюється власником пасіки.

Дотримання правил, взаємоповага та діалог між сільгоспвиробниками та пасічниками – запорука збереження бджіл та успішної співпраці, яка принесе користь обом сторонам, збільшить врожайність і якість продукції.