❓Як не стати жертвами шахраїв у соцмережах.

“Проголосуйте за мою дитину”, “Отримайте 1000 гривень”, “Підпишіть петицію про присвоєння “Героя України”…

ℹ️Мешканці Рівненщини щодня у соцмережах та месенджерах бачать безліч таких дописів та повідомлень. Сучасні шахраї постійно вдосконалюють свої схеми, використовуючи різні тактики, щоб виманити гроші або отримати доступ до особистої інформації.

Яких даних достатньо шахраям, аби вкрасти ваші гроші, та які схеми шахрайства популярні зараз? Як убезпечити себе від фішингу та інших видів онлайн-обману?

📲Люди отримують у месенджерах (Telegram, Whatsapp чи Viber) повідомлення, яке містить якийсь заклик – наприклад, проголосувати у конкурсі або підтримати петицію. Ці повідомлення часто надходять від знайомих або друзів, що збільшує ймовірність довіри до них.

Так, отримувачу такого повідомлення пропонують відвідати сайт, «авторизуватися» та підтримати конкурсанта, петицію. Сайт може виглядати як офіційний, щоб створити враження легітимності.

Там вам запропонують сканувати QR-код та/або ввести номер телефону, а також ввести одноразовий код, який вам надійде. Якщо ви зробили ці прості кроки, то ваш акаунт вже зламали, тобто доступ до нього отримали шахраї. Шахраї використовують ці дані для отримання контролю над вашими акаунтами.

Тепер від вашого імені можна вільно відправляти аналогічні повідомлення з фішинговими посиланнями або ж – вимагати гроші. Також шахраї можуть читати ваші повідомлення, бачити ваші фото та відео. Це дозволяє їм збирати інформацію про вас та ваших друзів для подальших шахрайських дій.

Тож, якщо ви отримали повідомлення з проханням підтримати когось у конкурсі, подивитися компрометуюче вас відео або надіслати гроші – варто зв’язатися з людиною, яка начебто відправила це повідомлення, в іншому месенджері або ж телефоном та перевірити, чи дійсно вона просить це зробити. Важливо особисто переконатися, що запит є справжнім.

У випадку, якщо в повідомленні просять гроші, в Кіберполіції надають такі рекомендації:

• перетелефонуйте другу за номером, який ви точно знаєте, а не за тим, що вказаний на сторінці у соцмережах. Пам’ятайте: якщо шахрай зламав сторінку, то міг змінити номер телефону в профілі;
• запитайте друга про те, що можете знати тільки ви – таке питання одразу викриє шахрая;
• напишіть спільним друзям у соцмережах і запитайте, чи не отримували вони подібних повідомлень від людини, яка просить у вас фінансову допомогу. Шахраї одночасно роблять розсилку всім підписникам зламаної сторінки.

Якщо повідомлення містило посилання і ви все ж перейшли за ним, то не варто вказувати жодні дані, зокрема, вводити ваш телефон, а також код, який вам надійде. Перевіряйте посилання перед тим, як переходити за ним.

Ще однією розповсюдженою шахрайською схемою є маніпуляції з виплатами грошей. Для того, аби афера виглядала правдоподібно, шахраї створюють візуально схожий сайт, однак – із фішинговим посиланням. Вони використовують підроблені сайти, щоб виманити ваші особисті дані.

Людям обіцяють виплату та пропонують ввести особисті дані та реквізити банківської картки. Таким чином шахраї отримують доступ до ваших грошей. Вони використовують психологічний тиск та обіцянки швидкого збагачення.

У Кіберполіції наголошують – щоб не стати жертвами аферистів, завжди перевіряйте інформацію про можливі грошові виплати на офіційних ресурсах організацій, від імені яких обіцяють допомогу. Перевіряйте джерела інформації, щоб уникнути шахрайства.

Також, не передавайте інформацію стороннім особам і не вводьте у різноманітних анкетах:

• ⁠тризначний номер на звороті банківської картки (CVV/CVC-код) та термін дії картки;
• пін-код від картки;
• логін і пароль для входу в інтернет-банкінг;
• коди й одноразові паролі, які вам надходять.

Шахраї не нехтують спекулювати на емоціях українців. Тому, серед дописів рідних і близьких з проханням підтримати петицію про відзначення військових, з’являється і низка шахрайських дописів. Вони використовують емоційний фактор для маніпулювання.

В цьому випадку шахраї діють так само, як і з кейсом «творчого конкурсу»:

• пропонують перейти за посиланням;
• на фейковому сайті необхідно ввести номер телефону та отримати код.
• далі людина вводить код, щоб «додати довірений пристрій».

Таким чином шахраї отримують доступ до акаунту. Важливо бути пильними та не довіряти незнайомим джерелам.

Як уберегтися:

Перш за все, у Держспецзв’язку попереджають, що не слід одразу ж переходити за посиланнями, які вам надіслали. Інформацію слід перевірити. У випадку з петиціями першочергово потрібно перевіряти назву сайту. Перевіряйте URL-адреси, щоб переконатися, що вони ведуть на офіційні ресурси.

Посилання на офіційний сайт «Електронні петиції» має виключно такий вигляд: https://petition.president.gov.ua

Варто пам’ятати, що шахраї регулярно вигадують нові схеми, з допомогою яких здатні вкрасти гроші чи особисті дані людей. Вони постійно адаптуються до нових технологій.

Для свого прибутку вони не цураються вдаватися до найпідступніших схем та спекулювати вашими емоціями й бажанням допомогти. Повідомляйте про виявлені схеми шахрайств у поліцію, а також надавайте у банки інформацію про фішингові ресурси. Там ви зможете допомогти іншим не стати жертвою тієї чи іншої схеми.

❓Як не стати жертвами шахраїв у соцмережах.

“Проголосуйте за мою дитину”, “Отримайте 1000 гривень”, “Підпишіть петицію про присвоєння “Героя України”…

ℹ️Мешканці Рівненщини щодня у соцмережах та месенджерах бачать безліч таких дописів та повідомлень.

Яких даних достатньо шахраям, аби вкрасти ваші гроші, та які схеми шахрайства популярні зараз?

📲Люди отримують у месенджерах (Telegram, Whatsapp чи Viber) повідомлення, яке містить якийсь заклик – наприклад, проголосувати у конкурсі або підтримати петицію.

Так, отримувачу такого повідомлення пропонують відвідати сайт, «авторизуватися» та підтримати конкурсанта, петицію.

Там вам запропонують сканувати QR-код та/або ввести номер телефону, а також ввести одноразовий код, який вам надійде. Якщо ви зробили ці прості кроки, то ваш акаунт вже зламали, тобто доступ до нього отримали шахраї.

Тепер від вашого імені можна вільно відправляти аналогічні повідомлення з фішинговими посиланнями або ж – вимагати гроші. Також шахраї можуть читати ваші повідомлення, бачити ваші фото та відео.

Тож, якщо ви отримали повідомлення з проханням підтримати когось у конкурсі, подивитися компрометуюче вас відео або надіслати гроші – варто зв’язатися з людиною, яка начебто відправила це повідомлення, в іншому месенджері або ж телефоном та перевірити, чи дійсно вона просить це зробити.

У випадку, якщо в повідомленні просять гроші, в Кіберполіції надають такі рекомендації:

• перетелефонуйте другу за номером, який ви точно знаєте, а не за тим, що вказаний на сторінці у соцмережах. Пам’ятайте: якщо шахрай зламав сторінку, то міг змінити номер телефону в профілі;
• запитайте друга про те, що можете знати тільки ви – таке питання одразу викриє шахрая;
• напишіть спільним друзям у соцмережах і запитайте, чи не отримували вони подібних повідомлень від людини, яка просить у вас фінансову допомогу. Шахраї одночасно роблять розсилку всім підписникам зламаної сторінки.

Якщо повідомлення містило посилання і ви все ж перейшли за ним, то не варто вказувати жодні дані, зокрема, вводити ваш телефон, а також код, який вам надійде.

Ще однією розповсюдженою шахрайською схемою є маніпуляції з виплатами грошей. Для того, аби афера виглядала правдоподібно, шахраї створюють візуально схожий сайт, однак – із фішинговим посиланням.

Людям обіцяють виплату та пропонують ввести особисті дані та реквізити банківської картки. Таким чином шахраї отримують доступ до ваших грошей.

У Кіберполіції наголошують – щоб не стати жертвами аферистів, завжди перевіряйте інформацію про можливі грошові виплати на офіційних ресурсах організацій, від імені яких обіцяють допомогу.

Також, не передавайте інформацію стороннім особам і не вводьте у різноманітних анкетах:

• ⁠тризначний номер на звороті банківської картки (CVV/CVC-код) та термін дії картки;
• пін-код від картки;
• логін і пароль для входу в інтернет-банкінг;
• коди й одноразові паролі, які вам надходять.

Шахраї не нехтують спекулювати на емоціях українців. Тому, серед дописів рідних і близьких з проханням підтримати петицію про відзначення військових, з’являється і низка шахрайських дописів.

В цьому випадку шахраї діють так само, як і з кейсом «творчого конкурсу»:

• пропонують перейти за посиланням;
• на фейковому сайті необхідно ввести номер телефону та отримати код.
• далі людина вводить код, щоб «додати довірений пристрій».

Таким чином шахраї отримують доступ до акаунту.

Як уберегтися:

Перш за все, у Держспецзв’язку попереджають, що не слід одразу ж переходити за посиланнями, які вам надіслали. Інформацію слід перевірити. У випадку з петиціями першочергово потрібно перевіряти назву сайту.

Посилання на офіційний сайт «Електронні петиції» має виключно такий вигляд: https://petition.president.gov.ua

Варто пам’ятати, що шахраї регулярно вигадують нові схеми, з допомогою яких здатні вкрасти гроші чи особисті дані людей.

Для свого прибутку вони не цураються вдаватися до найпідступніших схем та спекулювати вашими емоціями й бажанням допомогти. Повідомляйте про виявлені схеми шахрайств у поліцію, а також надавайте у банки інформацію про фішингові ресурси. Там ви зможете допомогти іншим не стати жертвою тієї чи іншої схеми.