У 1945 році, на завершальному етапі Другої світової війни, радянські піонери зробили символічний жест дружби – подарували послу Сполучених Штатів у Москві величне дерев’яне зображення Великої печатки США. Цей подарунок мав уособлювати міцну дружбу та плідну співпрацю між СРСР та США у рамках Антигітлерівської коаліції. Посол Аверелл Гарріман із гордістю розмістив цей унікальний дар у своєму кабінеті, не підозрюючи про його справжнє призначення.

Однак за вражаючим зовнішнім виглядом ховалася витончена пастка. Всередині дерев’яної печатки було інтегровано надсекретний пристрій для прослуховування, пізніше відомий як “The Thing” (“Штукенція”). Цей пристрій залишався непоміченим американськими спецслужбами протягом семи років, з 1945 по 1952 рік, безперервно передаючи розмови з кабінету посла до радянської сторони. Цей шпигунський задум, за своєю винахідливістю та масштабом, був немовби реальним втіленням Троянського коня у шпигунській війні часів Холодної війни.

Як функціонував цей революційний пристрій? Його автором був видатний радянський інженер та музикант Лев Термен, всесвітньо відомий як Леон Термен, винахідник першого електронного музичного інструмента “терменвокс”. “Штукенція” містила мембрану, схожу на барабанну, та систему трубок, що нагадували орган. Важливою особливістю було те, що пристрій не мав власних джерел живлення (батарей) чи електронних компонентів, а також не виділяв тепла, що робило його практично невловимим для традиційних методів контррозвідки. Активація “Штукенції” відбувалася виключно за допомогою радіосигналу, який надсилався з будівлі неподалік, змушуючи антену пристрою реагувати та відбивати акустичні коливання голосу.

Викриття цього складного шпигунського механізму сталося випадково. У 1951 році британський військовий радист у Москві, налаштовуючи власне обладнання, випадково зафіксував хвилю “Штукенції”, почувши чужі розмови. Лише наступного року, після ретельної триденної перевірки, технічні експерти США ідентифікували джерело витоку інформації – ту саму велику дерев’яну печатку, яка протягом семи років служила потужним, але невидимим вухом радянської розвідки в самому серці посольства США. Ця операція стала справжнім тріумфом радянської інженерної думки та мистецтва маскування, дозволяючи СРСР отримувати життєво важливу інформацію, що надавала переваги у Холодній війні.

Досі залишається загадкою, скільки ще подібних “Штукенцій” могло діяти в інших стратегічних місцях. Однак успіх цього прослуховувального пристрою був зумовлений не лише його технічною оригінальністю. За задумом радянських спецслужб, він спрацював передусім завдяки грі на любові американців до статусних витворів мистецтва та загальному захопленню надмірним пафосом.

Подарунки Путіна Трампу

Як раніше повідомлялося, російський диктатор, наслідуючи методи сталінського НКВС та КДБ часів Брежнєва, неодноразово робив подарунки Дональду Трампу під час його президентства. У 2018 році Трамп отримав від Путіна футбольний м’яч, у якому згодом було виявлено електронний чіп. Навесні поточного року Путін подарував Трампу портрет, що зображав самого американського президента. Чи містив цей подарунок якісь шпигунські пристрої, наразі залишається невідомим.

Вас також можуть зацікавити новини: